Українські підприємства заборгували працівникам понад 2,72 млрд грн заробітної плати

Станом на 1 липня цього року українські підприємства заборгували працівникам понад 2,72 млрд грн заробітної плати. За останній місяць сума заборгованості зросла на 170 млн грн. Про це з посиланням на дані Державної служби статистики (Держстат) пише opendatabot.

Згідно з повідомленням, на економічно активних підприємствах, що не є банкрутами і не «заморожували» діяльність, у червні цього року 109 000 українців очікували зароблені гроші понад декілька місяців. Сумарна заборгованість роботодавців перед ними становила 1,4 млрд грн. Тобто середній борг по зарплаті перед одним працівником – майже 13 000 грн.

У «Єдиному реєстрі боржників» Мін’юсту зареєстровано 878 підприємств. Загальна сума їх боргу по заробітній платі складає всього 323 млн. Це лише 12% від загальної суми заборгованості по зарплаті, яку вказує Держстат.

Така розбіжність даних пояснюється тим, що до реєстру боржників потрапляє не кожне підприємство, що має борг по зарплаті перед своїми працівниками. У цю базу даних вносяться лише ті підприємства-боржники, щодо яких відкриті виконавчі провадження.

Для стягнення боргу по заробітній платі працівник повинен отримати доказ, що перед ним є заборгованість. Для цього потрібно вимагати наказ про призначення.

«В ідеалі, отримати копію цього документа треба ще під час оформлення на роботу», – йдеться в повідомленні.

Далі працівник може звернутися в поліцію із заявою про злочин, передбачений ст. 175 КК України «Невиплата заробітної плати». Згідно з кримінально-процесуальним кодексом, інформація про злочин повинна бути внесена до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань не пізніше 24 годин з моменту подання такої заяви.

Найчастіше подання заяви про злочин призводить до бажаного результату – виплати заробітної плати, оскільки така виплата виключає в подальшому кримінальну відповідальність керівника.

Якщо заява про злочин не призвела до бажаного результату, варто звернутися до суду. Це можна зробити одним з двох способів: у наказовому або позовному провадженні. Юрист Роман Дрозд з юридичної компанії «Юристы@bezproblem» рекомендує відкривати позовне провадження.

«Подавати заяву про видачу судового наказу можна тільки в тому випадку, якщо зарплата фактично була нарахована, але не виплачена. Тобто якщо у працівника є розрахунковий лист або інформація з Пенсійного фонду про те, що роботодавець задекларував відповідний дохід працівника.

У всіх інших випадках слід подавати позов. З урахуванням особливостей наказного провадження (судовий наказ скасовується, якщо боржник подасть заяву до суду), я б рекомендував відразу відкривати позовне провадження», – каже він.

Процесуальним законодавством встановлений термін розгляду позовного провадження не більше 90 днів з моменту відкриття провадження.

Після винесення судового рішення потрібно дочекатися, щоб судове рішення або судовий наказ (по наказовому провадженню) набрали законної сили.

Судовий наказ набирає законної сили через 15 днів з моменту отримання такого наказу боржником-роботодавцем (якщо він не подасть заяву про скасування наказу).

Судове рішення набирає сили протягом 30 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення суду. А якщо роботодавець подасть апеляційну скаргу, то рішення набуде чинності тільки після того, як апеляційний суд винесе постанову залишити рішення без змін.

Після того як судове рішення набере сили, позивач повинен отримати в суді виконавчий лист (а для судового наказу – відмітку про те, що воно набрало законної сили). Виконавчий лист або судовий наказ разом із заявою про відкриття виконавчого провадження слід подати до виконавчої служби за місцем знаходження роботодавця або його майна.