Нацкомфінпослуг вимагає в суді обмежити дії НАБУ в справі «Роттердам+»

Солом’янський райсуд Києва переніс на 28 лютого розгляд питання про обмеження детективам НАБУ строків розслідування кримінального провадження за формулою «Роттердам+» до 1 місяця. Про це пишуть «Наші гроші» з посиланням на повідомлення НАБУ.

Відповідне клопотання подала адвокат Ірина Одинець в інтересах Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

«Якщо суд обмежить строк розслідування НАБУ у цій справі, то наслідком такого рішення може бути навіть закриття справи. Адже після збігу строку потрібно буде справу або закрити, або направити до суду. Однак детективи НАБУ можуть не встигнути вкластися у ці строки», – пояснила член правління Центру протидії корупції Олена Щербан.

У грудні 2018 року Одинець подавала клопотання про відвід детектива НАБУ, який веде розслідування, у вересні – про відвід судді. Суд відхилив обидва клопотання.

Одинець раніше була засновником юридичної фірми «Саприкін і Одинець» разом з Артемом Саприкіним. Він є членом наглядової ради банку «Авангард», який належить кіпрській фірмі ICU Holdings Limited. У наглядову раду він був делегований ICU. Одинець і Саприкін також значаться партнерами юридичної компанії A. G. Frangos&Co LLC, що базується на Кіпрі та в Україні.

У 2010 році Одинець та Саприкін разом входили до наглядової ради фонду «Інвестиційний капітал-1». Цим фондом керувала група ICU.

Одинець – власниця юридичної компанії «Лексмарт». До 2017 року серед її засновників були той же Саприкін і Сергій Бенедисюк, колишній директор департаменту державної реєстрації міністерства юстиції.

Також Одинець захищає інтереси ICU у кримінальному провадженні, порушеному Генпрокуратурою щодо екс-депутата Юрія Кармазіна. Його підозрюють у розсилці в правоохоронні органи договорів компанії ICU з відомим американським лобістом. В ICU стверджують, що розсилка документів була частиною спланованої кампанії щодо її дискредитації.

Нагадаємо: НАБУ з 2016 року проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами НКРЕКП, які у 2016 році прийняли постанову №289 «Про затвердження Порядку формування прогнозної оптової ринкової ціни електричної енергії» (формула «Роттердам+»).

Слідство підозрює, що голова Дмитро Вовк і члени НКРЕКП використали службове становище і діяли в інтересах генеруючих енергокомпаній з метою створення умов отримання ТЕС надприбутків. Так, у січні – березні 2016 року при формуванні оптової ринкової ціни («Роттердам+») вони забезпечили використання явно необґрунтованої формули, яка збільшувала вартість вугілля. Таким чином, вони створили необхідні умови для зростання ціни продажу електричної енергії на оптовому ринку.

Пізніше, у серпні 2018 року, НКРЕКП прийняла рішення про скасування зазначеної постанови №289 «Про затвердження порядку формування прогнозованої оптової ціни електричної енергії», більш відомого під назвою «Роттердам+». При цьому ціна електроенергії, що відпускається ТЕС і іншими виробниками, буде регулюватися виключно ринковим попитом і пропозицією.

Проте зазначене рішення регулятора має набрати чинності лише з 1 липня 2019 року, коли в Україні повинен запрацювати новий ринок електроенергії.

Раніше Mind писав, що «Енергоатом» просить АМКУ припинити застосування НКРЕКП формули «Роттердам+».