Гру закінчено: розслідування Мюллера не виявило доказів змови між Трампом і РФ
Розслідування тривало 22 місяці, звіт зайняв 448 сторінок, втім деякі з них були забруднені
Сьогодні, 18 квітня, було опубліковано звіт за розслідуванням спецпрокурора США Роберта Мюллера щодо втручання РФ у президентські вибори 2016 року. Про це повідомляє «Медуза».
Перед його передачею Конгресу генпрокурор США Вільям Барр виступив на прес-конференції. Під час неї він в основному повторив те, що 24 березня написав у листі Конгресу за підсумками вивчення фінальних матеріалів розслідування: немає доказів змови Трампа або когось із його штабу з російським урядом, немає підстав для висновку про перешкоджання президентом правосуддю.
«Вивчивши ці контакти, спецпрокурор не виявив жодної змови з метою порушення законів США – сказав Барр. – Це суть. Після двох років розслідування, тисяч повісток, сотен ордерів та допитів спецпрокурор підтвердив, що російська влада намагалася втрутитись у вибори 2016 року, але не виявив, що хтось ыз компанії Трампа або інші американці вступали у змову з РФ».
Він також зазначив, що у звіті детально описуються спроби Росії зламати комп’ютери, вкрасти документи й електронні листи Демократичної партії Гілларі Клінтон. За його словами, кінцевою метою стало «опублікувати ці документи».
«Хоча розслідування встановило, що російський уряд усвідомлював, що виграє від президентства Трампа, і працював на те, щоб забезпечити цей результат, а його штаб, зі свого боку, розраховував отримати вигоду від інформації, вкраденої і опублікованії завдяки Росії, розслідування не встановило, що члени штабу Трампа були в змові або ж координували дії з російським урядом щодо його втручання в вибори», – йдеться у звіті.
У звіті Мюллера згадуються декілька нереалізованих ініціатив зі зміни американського зовнішньополітичного курсу. Так, партнер Пола Манафорта Костянтин Клімнік, якого в США вважають співробітником російської розвідки, у серпні 2016 року передав йому пропозицію нібито від екс-президента України Віктора Януковича. Як спосіб врегулювання на сході України той пропонував створити в індустріальних районах Донбасу автономну республіку, главою якої став би він сам. В обмін на підтримку цього плану, який у звіті характеризується як «запасний» для Росії, Янукович обіцяв забезпечити Манафорту прийом «на найвищому рівні».
Судячи з тексту звіту, план врегулювання, запропонований Януковичем, обговорювався аж до весни 2018 року, але команда Мюллера не знайшла доказів того, що Манафорт інформував про нього Трампа або кого-небудь з оточення президента. Правда, слідчі підкреслили, що Манафорта вже ловили на брехні під присягою.
Зі свого боку глава Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв, стверджується у звіті, налагодив контакти з Ріком Герсоном, близьким другом зятя Трампа Джареда Кушнера, і запропонував йому план по відновленню російсько-американських відносин. План включав такі теми, як боротьба з тероризмом, зброя масового ураження та економічні зв'язки країн.
Кушнер передав пропозиції тодішньому держсекретареві Рексу Тіллерсону і раднику з нацбезпеки Стіву Беннону, а Дмитрієв наполегливо просив про реакцію, кажучи, що це дуже цікавить «шефа» – очевидно, мається на увазі Володимир Путін. Після першої телефонної розмови між президентами двох країн Дмитрієв сказав Герсону, що його план «зіграв важливу роль». Герсон повідомив слідчим, що діяв виключно за власною ініціативою, не погоджуючи це ні з ким із команди Трампа.
Багато епізодів стосувалися саме намагань Трампа переконати генпрокурора взяти розслідування під контроль або піти у відставку. Ще один епізод стосується звільнення директора ФБР Джеймса Комі, який першим почав вивчати зв'язки оточення Трампа з Росією. Намагався Трамп відсторонити й самого Мюллера.
У багатьох із цих випадків вимоги Трампа саботували його власні радники – і цим, як з'ясувалося, дуже допомогли йому. Одна з причин, чому Мюллер не наважився винести президенту обвинувачення в перешкоджанні правосуддю, полягала в тому, що встановити вдалося не тиск на слідство, а лише намір це зробити. Інша – у тому, що спецпрокурор порахував, що деякі кадрові рішення, що потенційно впливають на розслідування, входять у прерогативу президента.
Крім того, Мюллер не зміг визначити, чи можна кваліфікувати як перешкоджання правосуддю публічні заяви через «Твіттер», нехай навіть вони носили відверто образливий характер. Нарешті, проблемою для Мюллера виявилося вирішити, чи має він взагалі право самостійно висувати обвинувачення чинному президенту.
«Ніякої змови. Ніякого перешкоджання правосуддю. Гра закінчена», – написав Трамп.
– Donald J. Trump (@realDonaldTrump) 18 квітня 2019 р.
