НБУ оскаржить судове рішення про скасування штрафу Мегабанку

Національний банк України (НБУ) планує подати апеляцію щодо рішення Харківського окружного адміністративного суду, який у квітні 2019 року скасував рішення НБУ про накладення штрафу на Мегабанк. Про це повідомив регулятор.

Додамо, що в лютому 2019 року Нацбанк ухвалив рішення про накладення штрафу на банк в розмірі 6,2 млн грн.

Підставою для такого рішення НБУ назвав здійснення Мегабанком ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу. Зокрема, регулятором виявлено факти зняття готівки за період з березня 2017 року по квітень 2018 року у загальній сумі близько 211,8 млн грн групою фізичних осіб-клієнтів банку. Характер таких фінансових операцій дає підстави вважати, що метою їх здійснення є конвертація (переведення) безготівкових коштів у готівку.

Такий висновок НБУ зробив з огляду на те, що кошти, що отримували фізичні особи готівкою через касу банку, попередньо надходили на їх рахунки з рахунку клієнта банку – юридичної особи (далі – фінансова компанія), відкритого в банку, як надання кредитів згідно кредитних договорів. Крім цього, кредитні договори, на підставі яких фізичним особам фінансовою компанією видавалися кредити, є однотипними, а виконання зобов’язань забезпечуються договором поруки або неустойкою (пенею). Водночас у разі порушення позичальником строку повернення кредиту, позичальник сплачує пеню в розмірі 0% від розміру кредиту за кожен день прострочення повернення кредиту.

Також в НБУ зазначили, что кожною із фізичних осіб було отримано кредит в межах суми від 4,2 млн грн до 10,3 млн грн на строк, що становить 14 календарних днів. Проте  відповідно до опитувальників та за інформацією, яку Нацбанк отримав від органів Державної фіскальної служби, доходів фізичних осіб  було недостатньо для проведення відповідних фінансових операцій із погашення кредитних зобов’язань. Адже  частина фізичних осіб є безробітними або займають посади, які не передбачають отримання доходів, достатніх для погашення отриманих сум кредитів. Наприклад, серед них є люди таких професій, як: інженер, менеджер, адміністратор, продавець, друкар, торговий представник, касир; фізичні особи, яким фінансова компанія надавала кредити, самостійно їх не повертали, відсотків за користування ними теж не сплачували. Погашення кредитів здійснювалось виключно двома юридичними особами – клієнтами банку (далі –  поручителі) на підставі договорів поруки безготівковими коштами. Ці кошти надходили від значної кількості юридичних осіб, з рахунків, відкритих в різних банках, зокрема як оплата за сільськогосподарську продукцію, як безповоротна фінансова допомога тощо.

Наступним виявленим НБУ фактом є те, що фізичними особами рахунки в банку закривались до погашення виданих фінансовою компанією кредитів. А фінансові операції, які здійснювались за рахунками деяких фізичних осіб, проводились  після отриманої банком заяви про їх закриття.

Також за даними регулятора, щодо поручителів наявні ознаки фіктивності: місцезнаходження є адресою, яка є місцем реєстрації значної кількості юридичних осіб; зміна керівника, кінцевого бенефіціарного власника та місцезнаходження перед відкриттям рахунку в банку; у штаті працює одна або декілька осіб; обіг грошових потоків за рахунками клієнта складає мільйони гривень; мінімальний розмір статутного капіталу у одного з двох поручителів (1 000,00 гривень); мали однакову ІР-адресу; мали/мають спільних керівників, кінцевих бенефіціарних власників.

І, нарешті, банк, всупереч власним внутрішнім процедурам з питань фінансового моніторингу, не встановив поручителям високого рівня ризику. Він цього не зробив, незважаючи на те, що фінансові операції, проведені за рахунками поручителів, виявлялись банком, зокрема за ознаками внутрішнього фінансового моніторингу. Отже, неправильне визначення рівня ризику призвело до нездійснення банком поглибленої перевірки щодо поручителів та нездійснення банком інших заходів з метою зменшення виявлених ризиків.

НБУ додає, що незаконне переведення грошових коштів у готівку є одним з найпоширеніших видів нелегального бізнесу, яким займаються «конвертаційні центри». Такі фірми мають ознаки фіктивності, реєструються на підставних осіб, не звітують до податкових органів і за винагороду «надають послуги» з конвертування готівки. Переважно, створюються групами осіб, які мають значний досвід у цій діяльності та тісно пов’язані з кредитно-фінансовими установами. Такий механізм гарантує безпеку реалізації схем подальшого відмивання коштів.

Раніше Mind писав, що НБУ оштрафував Мегабанк на 6,2 млн грн і письмово застеріг КБ «Земельний капітал»