Частина євродепутатів розкритикувала «формулу Штайнмаєра»

Частина євродепутатів розкритикувала «формулу Штайнмаєра»

Переважно коментували, критикували та закликали до обережності депутати із Східної Європи

Частина євродепутатів розкритикувала «формулу Штайнмаєра»
фото www.flickr.com/photos/dgeezer/16788228062

Узгодження «формули Штайнмаєра»  стало основною темою дебатів щодо ситуації в Україні, що пройшли пізно увечері в середу, 9 жовтня, на пленарному засіданні Європарламенту в Брюсселі. Про це повідомляє DW.

Виконавчу гілку на дебатах представила верховний представник ЄС із зовнішньої політики і політики безпеки Федеріка Могеріні. Вона довго розповідала, як Україна стала набагато сильніше і ближче до ЄС за п'ять років її роботи на цій посаді. А ось говорячи про «формулу Штайнмаєра», була набагато стриманіша і лише повторила заяву, зроблену раніше її прес-секретарем: в ЄС сподіваються, що цей крок призведе до «певного прогресу в напрямку повної імплементації мінських угод».

Після цього на адресу «формули» звучала переважно критика. Нагадаємо, «формула» передбачає, що особливий статус самоврядування райони, нині підконтрольні проросійським сепаратистам, отримають тільки після місцевих виборів і лише в тому випадку, якщо вони відповідали українському законодавству і міжнародним стандартам.

Євродепутат з Латвії Сандра Калнієте висловила побоювання, що єдиною, хто виграє від «формули Штайнмаєра», може бути Росія – якщо за підсумками виборів певну легітимацію отримають сепаратисти в Донбасі.

«Це те, що Росії потрібно, щоб повернутися в міжнародне співтовариство», – пояснила свої сумніви Калнієте, яка представила позицію найбільшої фракції Європейської народної партії (ЄНП).

Від імені фракції «Європейських консерваторів і реформістів» виступив поляк Вітольд Ващиковський. Він упевнений, що «формула Штайнмаєра» «слід російської ідеї федералізації України шляхом надання автономії регіонам, ослаблення центрального уряду і посилення російського впливу». Ващиковський висловив розуміння, що необхідно знайти компроміс, але застеріг від «попадання в ще одну пастку Путіна».

До обережності закликав і соціал-демократ з Естонії Свен Міксер.

 «Наші зусилля досягти стійкий мир в Україні не повинні слідувати ні бажанням повернутися до звичайного стану справ з Росією за всяку ціну, ні втоми від України в наших столицях», – підкреслив він і пояснив, що мотивами цих зусиль повинні бути наміри виправити шкоду, заподіяну агресором, а також відновити суверенітет і територіальну цілісність України.

Відстоювати «формулу Штайнмаєра» випало лише німцеві з правопопулістської фракції «Ідентичність і демократія» Ларсу Бергу. Він висловив радість з приводу того, що за підсумками домовленостей в Мінську за місцевими виборами в Донбасі повинна спостерігати ОБСЄ, щоб голосування пройшло вільно і чесно.

«Ще більше я радію, що ці вибори зможуть пройти тільки тоді, коли війська будуть виведені з цих територій», – зазначив Берг, підкресливши, що твердо підтримує територіальну цілісність України.

Відразу кілька євродепутатів із сусідніх з Україною країн підняли питання мови в школах. Як відомо, прийняття в 2017 році Україна закону про освіту, що визначає мовою освітнього процесу український, стало причиною гучного конфлікту між Будапештом і Києвом.

Як вважає євродепутат Андрії Бочкор з правлячої в Угорщині партії ФІДЕС, права меншин в Україні, зокрема угорців, досі не дотримані. Цю тему торкнувся і колишній президент Румунії, а тепер євродепутат з ЄНП Траян Бесеску, заявивши, що надії, які меншини покладали на Зеленського, поки не були виправдані. Євродепутат Ангел Джамбазкі з Болгарії зазначив, що ЄС при контактах з Києвом слід відстоювати права меншин – болгарського, угорської, румунської.

Могеріні запевнила, що захист меншин – завжди на порядку денному при контактах з українською владою і громадянським суспільством. Вона пообіцяла, що почуте на цих дебатах буде враховано, зокрема, в дискусіях на Раді ЄС із закордонних справ у понеділок, 14 жовтня. На це засідання запрошений міністр закордонних справ України Вадим Пристайко.

Нагадаємо: голова ВР Дмитро Разумков заявив, що новий закон про особливий статус Донецької та Луганської областей буде ухвалюватися у відкритому режимі роботи парламенту, а напрацювання тексту нового закону почнеться після зустрічі в нормандському форматі.

Як повідомляв Mind, міністр закордонних справ Вадим Пристайко заявив, що «Москва шукає приводи, щоб зірвати зустріч у нормандському форматі». За його словами, російська влада вимагає включити «формулу Штайнмаєра» в українське законодавство.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло