Нацбанк представив жовтневий інфляційний звіт

Нацбанк представив жовтневий інфляційний звіт

Економіка України зростатиме на 3,5%-4% у 2019-2021 роках

Нацбанк представив жовтневий інфляційний звіт
Фото: УНІАН

У вересні 2019 року профіцит зведеного платіжного балансу України склав $ 60 млн, у порівнянні з дефіцитом $582 млн за аналогічний період минулого року. Про це свідчать дані інфляційного звіту НБУ за жовтень.

Згідно з прогнозом, інфляція знизиться до 6,3% до кінця цього року, на початку 2020 року увійде у цільовий діапазон (5% ± 1 в. п.) та досягне середньострокової цілі 5% наприкінці 2020 року.

Водночас економіка України зростатиме на 3,5%-4% у 2019-2021 роках.

Прогноз інфляції залишився незмінним, якщо порівняти з липневою оцінкою. Уповільненню інфляції й надалі сприятимуть досить жорсткі монетарні умови. Також зростання цін уповільнюватиметься внаслідок виваженої фіскальної політики, збереження відносно низьких цін на енергоресурси на світових ринках, підвищення продуктивності сільськогосподарського виробництва в Україні.

НБУ представив жовтневий інфляційний звіт

Базова інфляція у 2020- 2021 року уповільниться до 3,7–3,8%. Збільшення цін на сирі продовольчі товари також буде помірним (у межах 3–4%), якщо не станеться значних шоків пропозиції.

Водночас регульовані ціни зростатимуть відносно високими темпами (близько 10%) внаслідок подальшого приведення ставок акцизів на тютюнову та алкогольну продукцію до європейських рівнів.

Національний банк підвищив прогноз темпів економічного розвитку у 2019-2021 роках. За базовим сценарієм економіка України зростатиме по 3,5% упродовж цього та наступного років (липневий прогноз – 3,0% та 3,2% відповідно) і прискориться до 4,0% у 2021 році (липневий прогноз – 3,7%).

Як і у липні, прогнозний сценарій Національного банку передбачає подальше зниження облікової ставки до 8% на кінець 2021 року за умови стійкого зниження інфляції до цілі 5%.

Альтернативний сценарій макропрогнозубазується на прискоренні реформ.

«Українська економіка впевнено відновлюється після кризи 2014-2015 років, проте темпи зростання на рівні 3% є недостатніми, щоб наздогнати сусідні європейські країни», – йдеться у прогнозі.

Для прориву щорічні темпи зростання інвестицій мають в середньому перевищувати 20%, а їхня частка до ВВП має становити 25-30%. Цьому зазвичай передують саме структурні реформи, хоча супутні сприятливі зовнішні умови також є вагомим чинником.

У сценарії прискореного зростання в Україні ефект на інфляцію, за оцінками НБУ, загалом буде нейтральним – вона залишатиметься в межах цільового коридору (5% +/-1 п.п.). Водночас облікова ставка за цього сценарію може знизитися й нижче очікуваних 8% з огляду на зменшення ризиків інвестування в українські активи та стрімкішу ревальвацію реального обмінного курсу.

У липні-вересні чиста купівля валюти Національним банком на міжбанківському валютному ринку забезпечила поповнення резервів на $2,5 млрд.

Відзначається, що на валютному ринку в третьому кварталі 2019 зберігався ревальваційний тренд, який підтримувало значну пропозицію іноземної валюти.

«Цей сценарій також має певні ризики: зміцнення курсу може буде недостатнім для нівелювання інфляційних ефектів від перегрітого споживчого попиту; недостатня пропозиція на ринку праці також може підвищувати інфляційний тиск; зросте вразливість до потоків капіталу», – повідомляє НБУ.

Наприкінці 2019 року закінчується дія десятирічної угоди між Україною та РФ щодо транзиту газу.

Перемовини про новий контракт тривають і визначеності ні щодо строків, ні обсягів транзиту на сьогодні немає. Завдяки транзиту газу Україна отримує близько $3 млрд на рік. Його припинення не тільки призведе до прямих втрат валютних надходжень, але й створить ризики для діяльності суміжних секторів економіки та забезпечення власних потреб України газом загалом.

Згідно з припущеннями НБУ до базового сценарію макроекономічного прогнозу обсяг транзиту може скоротитися з близько 90 млрд куб. м у 2019 році до 50 млрд куб. м у 2020 році та до 30 млрд куб. м з 2021 року.

Прямі втрати економіки, якщо порівняти з обсягами транзиту на рівні 2019 року, становитимуть 0,6% ВВП у 2020 році і 0,9% ВВП у 2021 році та надалі. Однак розглядаються й альтернативні сценарії, які передбачають як вищі, так і нижчі обсяги транзиту. Споживчі настрої домогосподарств в Україні У вересні цього року споживчі настрої населення сягнули 12-річного максимуму.

Збільшення доходів населення та високі споживчі настрої визначають споживчу поведінку домогосподарств. Збільшення споживання домогосподарств так само є одним із чинників зростання ВВП.

Високі темпи підвищення зарплат в Україні впродовж останніх років зумовлені декількома факторами. Найвагоміший з них – законодавча зміна мінімальної зарплати. Другий за значенням фактор зміни зарплати – інфляція. Вплив цього фактора суттєво посилився після кризи 2014-2015 років, але в останні роки знижується у відповідь на послаблення інфляційного тиску, чому сприяють жорстка монетарна політика та зважена фіскальна політика. Ще один вагомий чинник – брак робочої сили, зумовлений посиленням трудової міграції після економічної кризи 2014-15 років.

Однак на відміну від країн ЄС і США зарплата в Україні мало чутлива до змін продуктивності праці. Це створює проблему для економіки, підживлюючи інфляційний тиск. Неінфляційне збільшення зарплат та їхнє наближення до рівня сусідніх європейських країн можуть бути забезпечені через проведення ключових реформ, зокрема ринку праці та освіти. 

Нагадаємо: згідно з липневим інфляційним звітом темпи трудової міграції уповільнилися у 2019 році, про що свідчить сповільнення зростання обсягів переказів українських трудових мігрантів.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті