На ринок виходять стейки із штучного «м’яса», надруковані на 3D-принтері

На ринок виходять стейки із штучного «м’яса», надруковані на 3D-принтері

Засновники стартапів запевняють, що вони настільки соковиті та жирні, що навіть хижак не відчує різниці

На ринок виходять стейки із штучного «м’яса», надруковані на 3D-принтері
фото pixabay.com

Останнім часом продажі штучного рослинного «м'яса» почали приносити десятки мільйонів доларів. Декілька стартапів розробили революційну технологію 3D-друку м'яса з рослинних «чорнил», їх принтери можуть «друкувати» стейки, які навіть хижак навряд чи відрізнить від справжнього. Про це пише Bloomberg.

Стіни лабораторії ізраїльського стартапу Redefine Meat Ltd заліплені постерами зі шматочками яловичини, зокрема філе, стейків та реберець, а з холодильника практично випадають вакуум-пакети з відбивними та фаршем.

Можна сказати, що інженери та дослідники харчових продуктів є певною мірою одержимими. Але цей стартап не хоче продавати ідеальний шмат яловичини. Натомість він працює над 3D-принтером, який друкуватиме «м’ясо» з рослинних «чорнил», настільки «жирний,соковитий та м’ясний», що навіть хижак не відчує різниці.

«Всі м’ясні альтернативи сьогодні в основному представляють собою м’яcну однорідну масу, – говорить Ешар Бен-Ширтіт, гендиректор Redefine Meat. – Якщо ви друкуєте його в 3D-форматі, ви можете контролювати те, що відбувається всередині маси, щоб покращити текстуру й поліпшити смак».

Такі стартапи, як Redefine Meat і їхні прибічники, говорять, що 3D-друк зможе дати користувачам ті ж смакові відчуття, що і справжній стек або м’ясо на кістці. Технологія включає розробку дизайну, який може бути надрукований безліч разів. Відповідне ПЗ створює модель стейку на основі м’язів, жиру та крові.

«Жир – це смак, жир – це текстура. Необхідно досягти цієї тонкої грані між м'язовими волокнами і желеподібною консистенцією, яку дає жир», – каже Бен-Ширтіт.

У вересні цього року стартап уже зібрав $6 млн інвестицій. Їх принтер на сьогодні найшвидший – він може друкувати на годину п'ять стейків вагою близько 200 грамів кожний. До кінця 2020 року, коли технологія надійде в продаж, компанія планує розігнати принтер до швидкості близько 10 кг на годину. Тобто за день він зможе надрукувати практично цілу корову.

Засновник іншого стартапу, який займається друком штучного «м’яса» на 3D-принтері вважає, що найскладнішою задачею є відтворення текстури м’яса.

«Яловичий стек – ця священний грааль м’яса на рослинній основі», – говорить Джузеппе Скіонті, засновник іспанської Novameat Tech SL.

За підрахунками Barclays Plc, річна виручка від продажу штучного «м’яса» вже сягнула $14 млрд на рік, а до 2029 року виросте до $140 млрд.

Сосиски та пиріжки, представлені зараз на ринку, набагато простіше приготувати, оскільки всі інгредієнти треба просто змішати в однорідну масу.

«У нас на ринку багато бургерів, багато-багато бургерів», – говорить Ден Альтшулер Малер, керуючий партнер Unovis Partners, венчурного фонду, що інвестує в компанії, які займаються штучним «м’ясом».

«Коли з’явиться філе? Споживачі захочуть мати вибір», – наголосив він.

Розробка реалістичної текстури має вирішальне значення для галузі. Це виходить за межі просто смаку і впливає на такі якості, як жування та відчуття за один укус.

Обидві компанії заявили, що постачатимуть клієнтам, зокрема ресторанам, дистриб’юторам м’яса та роздрібним продавцям, як принтери, так і картриджи з рослинними «чорнилами».

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло