Людське життя знецінюється кожного дня – міністр оборони Білорусі

Людське життя знецінюється кожного дня – міністр оборони Білорусі

Урядовець також сказав, що як військова людина зобов'язаний виконати будь-який наказ, злочинний він чи ні

Людське життя знецінюється кожного дня – міністр оборони Білорусі
Міністр оборони Білорсі Віктор Хренін
Фото: mil.by

У середу, 19 серпня, у Центральному будинку офіцерів в Мінську відбулася щомісячна лекція міністра оборони Білорусі Віктора Хреніна для вищого командного складу білоруської армії. Видання «Наша ніва» стверджує, що учасники зустрічі надіслали в редакцію її аудіозапис, де містяться неоднозначні висловлювання і твердження міністра. Цю інформацію також прокоментували в Міністерстві оборони.

Як повідомляє «Наша ніва», Віктор Хренін у першій частині свого годинного виступу повторював багато тез, що озвучуються Олександром Лукашенком, іншими посадовими особами, а також державними ЗМІ. Зокрема, він говорив про спроби силового захоплення влади з 9 по 12 серпня, зроблених організованими групами, озброєними коктейлями Молотова, ножами й прутами, а потім про перехід «деструктивних сил» до нової тактики «ланцюгів солідарності», страйків і надання інформаційно-психологічного тиску на силовиків і членів виборчих комісій. За його словами, «деструктивні ЗМІ» демонізують правоохоронців, а також тиражують заяви західних політиків з США, Польщі та Литви, висвітлюючи результати виборів у негативному ключі.

Хренін у своїй промові також оперував цифрами. Спочатку він заявив про підтримку Лукашенка не тільки в Білорусі, але також і в Україні, обґрунтувавши це тим, що якимось українським телеканалом було проведено опитування, і 455 000, або 91%, його учасників підтримали білоруського президента, що, на думку міністра, є результатом розуміння українцями наслідків протестів на прикладі війни на Донбасі. Потім він сказав, що мітинг 16 серпня в Мінську біля стели «Мінськ – місто-герой», заявлений як більш ніж 200-тисячний, насправді налічував не більше 40 000 учасників. Такі висновки, за його словами, можна зробити з аналізу знімків російських Повітряно-космічних сил.

- Учасники маніфестацій – це активне абсолютна меншість. Це ті самі 10-12%, які проголосували за Тихановську, – заявив міністр оборони Білорусі.

Також він сказав, що опозиція планує, прийшовши до влади, вийти з СНД, ЄАЕС, Союзної держави, ОДКБ, заборонити російські телеканали, замінивши їх прибалтійськими та українськими, перевести освіту на білоруську мову, а також створити в Білорусі автокефальну православну церкву.

Потім Хренін продовжив міркування над поточною політичною ситуацією. На його думку, творці концепції кольорових революцій зробили висновки з двох світових воєн і дійшли до думки про неможливість досягти своїх цілей за допомогою потужних армій і масового насильства. Однак, як заявляє міністр, політтехнологи й раніше виношували задуми нашого поступового знищення.

- У нас у кожного є протестний потенціал. Стоїть диван у будинку, через два роки – ай, потрібно переставити в інший кут. Це протестний потенціал, політтехнологи це розуміють.

На думку Хреніна, для реалізації цих всіх цілей ведеться активна робота, а на території України готуються бойовики. Також він висловився щодо закликів опозиційних політиків до силових структур не виконувати злочинні накази, назвавши їх закликами до зради.

- Ті люди, які йдуть від нас, їх небагато. Перефарбувалися швидко, починають нас брудом поливати. Ті політтехнологи, які пишуть тексти Тихановській, ставлять питання: армія, ви з народом? будете ви стріляти проти народу? Нас закликають, у тому числі й Тихановська, яка говорить: «Не виконуйте злочинні накази». Ця жінка нас закликає до зради, порушення закону – не виконувати накази. Злочинний він, не злочинний – ми люди військові. Державна система не розвалена, працює, президент обраний.

Також він описав загрози, які надходять деяким офіцерам і те, що він наказав видавати їм бойову зброю.

Віктор Хренін порівняв дії армії в нинішній ситуації з записаними у військовому статуті обов'язками чатового при появі порушника і регламентом застосування ними зброї.

- Чатовий при появі порушника зобов'язаний подати команду: «Стій, хто йде?». Ми її подали, ми бачимо, хто йде. У статуті далі написано, що якщо порушник і далі продовжує рух, чатовий зобов'язаний дати команду: «Стій, стріляти буду!» Практично ми вже подаємо цю команду, щоб зупинити подальший рух порушника. Але навіть якщо після цього порушник продовжує рух, чатовий зобов'язаний зробити попереджувальний постріл вгору. Щоб ми не зробили постріл на поразку. Але якщо буде продовжувати далі, то ми його зробимо ...

Продовжуючи аналогію, міністр оборони заявив, що в разі виконання всіх команд чатовими або якщо йому загрожує небезпека, він зобов'язаний застосовувати зброю на ураження.

- Страшенно не хочеться цього робити, але це обов'язок чатового, це борг нас з вами – армії. Може, деякі цього хочуть, щоб потім нас, мене, звинуватити у геноциді проти власного народу, тому що коли застосовується зброя, гинуть мирні люди.

Міністр навіть не виключив можливість збройного конфлікту та громадянської війни в нашій країні.

- Так, це все зрозуміло, так, ми, можливо, увійдемо в громадянську війну, ціна людського життя втрачає ціну з кожним днем. Це жахливо. Не виключено, що може бути й військовий конфлікт, на сьогодні це вже реальність.

Пізніше Міністерство оборони Білорусі прокоментувало ці повідомлення, заявивши, що ніякого закритої наради не проводилося, а міністр виступав в рамках планового інформування.

Також в міністерстві прокоментували те, що багатьма слова Хреніна були інтерпретовані як переконання офіцерів виконувати будь-які, навіть злочинні розпорядження керівництва, навівши цитату з пункту 35 Статуту внутрішньої служби Збройних сил Білорусі, де говориться, що «наказ – обов'язкове для виконання, виражене в суворій відповідності до законодавства усне або письмове повеління начальника». Також Міноборони нагадало, що застосування армії чітко регламентовано законами й військовою доктриною Білорусі.

У заяві Міністерства оборони не міститься офіційного однозначного спростування слів, наведених в матеріалі видання «Наша ніва» на підставі наявного у них аудіозапису.

Раніше Mind писав, як події у Білорусі вплинуть на її економіку.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті