Airbus робить ставку на водень для створення літаків з нульовим рівнем викидів

На шляху до створення першого водневого літака з нульовим рівнем викидів стоїть безліч перешкод:складно безпечно зберігати і використовувати легкозаймисте паливо; немає аеропортів, обладнаних для заправки таких літаків, а вартість самого «зеленого» водню є непомірно високою.

Однак, як повідомляє Bloomberg, у вересні Airbus дала собі п'ять років на розробку комерційно життєздатного літака на водні. Найбільший виробник літаків у світі користується підтримкою зацікавлених сторін – урядів Франції, Іспанії та Німеччини, які обіцяли до 2050 року забезпечити нейтральний рівень викидів вуглецю, – і отримує мільярди євро у вигляді державних субсидій. Однак навіть попри таку підтримку це буде титанічним завданням, яка зажадає переосмислення авіаційної промисловості в цілому.

«Водень – найбільш перспективний вид енергії, що дозволяє використовувати відновлювані джерела енергії в літаках і авіації, – говорить Гленн Ллевеллін, інженер, який очолює експеримент в Airbus.

За даними BloombergNEF, у 2019 році авіаційна промисловість викинула в атмосферу понад 1 млрд метричних тонн діоксиду вуглецю. Хоча викиди в цьому році повинні різко знизитися через COVID-19 і пов’язаними з ним обмеженнями, це падіння буде тимчасовим.

За оцінками Airbus, екологічно чистий водень може вдвічі скоротити викиди в авіаційній галузі – приваблива перспектива, враховуючи, що дослідницька група по екологічно чистої енергії BloombergNEF прогнозує, що до 2050 року ці викиди в усьому світі зростуть удвічі.

Команда Ллевелліна вивчає три проєкти: класичний комерційний літак, турбогвинтовий літак і нову модель, в якій крило поєднане з корпусом реактивного літака. Всі вони будуть використовувати водень в модифікованих газових турбінах для приведення в рух двигунів і в паливних елементах для вироблення електроенергії.

Головне питання – як зберігати водень. Оскільки для живлення літака потрібно його більше, ніж суміші бензину і гасу, його не можна зберігати в крилах в якості палива. Це означає, що водневе реактивне паливо, швидше за все, повинне буде знаходитись в корпусі літака. Або, можливо, конструкторам потрібно буде створити «подовжений» хвіст, щоб водневі балони можна було зберігати в зоні, яка відокремлює кабіну від негерметичної частини літака.

Компанія планує витратити наступні п'ять років на розробку концептів і льотних демонстраторів. У 2025 році Airbus вирішить, чи варто витрачати мільярди на розробку такого літака. На вибір постачальників і виробничих майданчиків піде ще два роки, а це означає, що виробництво, ймовірно, за найбільших сприятливих умов, почнеться приблизно у 2028 році.

В компанії заявляють, що якщо все піде за планом, перший літак на водні зможе почати польоти з пасажирами вже у 2035 році. Airbus також має надію, що до 2035 року водневе паливо буде досить дешевим, щоб конкурувати з викопним, і достатня кількість аеропортів зможуть підтримувати водневі літаки, щоб зробити його привабливою покупкою для авіакомпаній.

Нагадаємо: великі економіки, такі як країни Європи, Китаю і Японії, планують збільшити виробництво низьковуглецевого водню в якості ключової стратегії для досягнення своїх нульових цілей. За даними BloombergNEF, це може допомогти знизити вартість чистого водню до рівня, достатнього для того, щоб до 2030 року стати конкурентоспроможним з воднем, виробленим на викопному паливі.

Як повідомлялось, Siemens Mobility і Deutsche Bahn приступили до розробки поїздів на водневих паливних елементах і заправної станції, які будуть випробувані у 2024 році.

В 2022 році Шотландія першою у світі випробує систему опалення, що працює на «зеленому» водні.