Венеціанська комісія заявила, що рішення Конституційного суду «не має чіткої аргументації і твердої основи в міжнародному праві»

Європейська комісія для демократії за допомогою закону (Венеціанська комісія) оприлюднила думку за запитом президента України Володимира Зеленського щодо конституційної кризи, створеної рішенням Конституційного Суду України від 27 жовтня. Відповідна інформація розміщена на сайті ВК. 

Венеціанська комісія наголошує, що боротьба з корупцією є важливим елементом держави, керованої верховенством права, але також і поважає Конституцію і конституційне правосуддя.

«Вони йдуть пліч-о-пліч. Парламент і виконавча влада повинні поважати роль Конституційного суду як хранителя Конституції й повинні виконувати його рішення. Своєю чергою, Конституційний Суд, як і будь-яка інша державна установа і суд, з одного боку, заслуговує інституційної поваги, але, з іншого боку, повинен поважати свої власні процедури й заради конституційної стабільності й правової визначеності повинен приймати рішення, які відповідають власній судовій практиці. Ще більш важливим є те, що Конституційний суд повинен вирішувати в рамках параметрів його законних повноважень і юрисдикції», – йдеться в документі.

Венеціанська комісія визнає, що рішення Конституційного суду України «не має чіткої аргументації, не має твердої основи в міжнародному праві й, можливо, було заплямовано серйозною процедурною помилкою – невирішеним питанням про конфлікт інтересів деяких суддів».

«Це гідно жалю не тільки через негайні негативні наслідки цього рішення для боротьби з корупцією в Україні, але також тому, що такі рішення підривають суспільну довіру до конституційного правосуддя в цілому», – вважають у ВК.

Разом із тим, у ВК констатували, що «конституційна роль Конституційного суду повинна поважатися, і Верховна Рада повинна виконати рішення, витлумачивши його у світлі конституційної основи країни й відповідних міжнародних стандартів, зберігаючи громадські інтереси, такі, як боротьба з корупцією, зокрема, в судовій системі».

«Зокрема, важливо зберегти обов'язок державних посадових осіб (включно з суддями звичайних судів і Конституційного суду) подавати фінансові декларації, мати ефективний механізм перевірки таких декларацій, і передбачити в законі відповідні санкції для державних службовців, включно з суддями й прокурорами за завідомо неправдиві декларації або за їх неподання», – йдеться в документі.

Венеціанська комісія пропонує Верховній Раді розглянути наступні рішення:

• Стосовно статті 366-1 Кримінального кодексу, визнаної Конституційним судом недійсною, відновити кримінальну відповідальність за подання завідомо неправдивої декларації або за її неподання, але закон може більш детально зазначити санкції, що відповідають ступеню кримінальної відповідальності, зі збереженням, наприклад, покарання у вигляді тюремного ув'язнення для випадків вище певного порогу і для злочинців, що діють з наміром.
• Щодо повноважень Національного агентства з попередження корупції (НАЗК) перевіряти декларації, то всі повноваження щодо державних посадових осіб, окрім суддів, можуть бути відновлені, оскільки на них не впливають доводи рішення Конституційного суду.

Стосовно повноважень цього агентства щодо суддів, то в законі можуть бути передбачені додаткові гарантії з метою захисту від можливих зловживань.

Незалежність Агентства на практиці й громадський контроль за його діяльністю повинні бути поліпшені відповідно до рекомендацій GRECO; деякі слідчі повноваження Агентства можуть бути сформульовані більш точно і в вузькому сенсі, або можуть бути передбачені спеціальні виключення і процесуальні гарантії щодо суддів.

Для того, щоб захистити суддів від можливих зловживань з боку Агентства, закон може передбачати для нагляду за діяльністю Агентства щодо суддів або форму механізму розгляду скарг, або форму регулярних звітів Агентства до відповідного судового органу.

Щодо останнього пункту залишається питання, який судовий орган повинен здійснювати нагляд за Агентством (стосовно фінансових декларацій суддів). Оскільки українська законодавча влада розглядає можливість створення механізму розгляду скарг, ця роль може бути покладена на суд. Оскільки українське законодавство розглядає можливість введення зобов'язання для Агентства періодично подавати звіт про свою діяльність щодо суддів, то Вища кваліфікаційна комісія суддів буде найбільш відповідним органом для виконання цієї ролі в українському контексті через чинні повноваження з перевірки заяв про чесність суддів. Проте, це рішення можливо тільки тоді, коли ВККС буде відновлена і тільки якщо вона складається з професійних, чесних і незалежних членів, відповідно до рекомендацій Висновків Венеціанської комісії від жовтня 2020 р. Тому відновлення ВККС є пріоритетом. Стосовно суддів Конституційного суду, законом може бути передбачено інший механізм нагляду за діяльністю Агентства стосовно нього.

7 листопада 2019 року набув чинності закон «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування».

Закон запроваджує новий порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів, за яким призначення на посади членів ВККС здійснюватиметься Вищою радою правосуддя за результатами конкурсу.

Вища рада правосуддя утворюватиме конкурсну комісію, до складу якої входитимуть: три особи, обрані Радою суддів України з-поміж її членів; три особи з-поміж міжнародних експертів, запропонованих міжнародними організаціями. При цьому склад ВККСУ скоротиться з 16 до 12 членів.

Також закон передбачає створення Вищою радою правосуддя комісії з питань доброчесності та етики, яка забезпечить дотримання членами ВРП та ВККС високих критеріїв доброчесності та професійної етики.

7 листопада 2019 року у ВККСУ заявили, що у зв’язку з прийняттям Верховною Радою України закону України від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» повноваження нинішнього складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припиняються.

У ВРП поінформували, що міжнародні експерти відмовилися від делегування своїх представників до складу конкурсної комісії з формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ) через нечітке врегулювання процедур, визначених законом № 193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування».

17 березня 2020 року Вища рада правосуддя вирішила визнати неможливим утворення конкурсної комісії для проведення конкурсу на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а сам конкурс, оголошений відповідно до рішення ВРП від 12 грудня 2019 року, визнати таким, що не відбувся.

Наразі на розгляді у Вищій раді правосуддя перебувають 98 рекомендацій щодо призначення 467 кандидатів на посади суддів місцевих загальних судів та 76 кандидатів на посади суддів місцевих адміністративних і господарських судів, наданих за результатами конкурсів, оголошених рішеннями ВККСУ від 2 липня та від 9 серпня 2019 року.

У Вищій раді правосуддя стверджують, що призначення суддів заблоковано через відсутність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а не через неможливість проводити перевірки.