Справа Шеремета: спецслужби Білорусі за наказом Лукашенка обговорювали можливість підірвати журналіста
Нацполіція отримала в розпорядження аудіозаписи й документи щодо ймовірних замовників убивства

Нацполіція за допомогою Служби зовнішньої розвідки України отримала інформацію, що представляє інтерес в розслідуванні справи щодо загибелі журналіста Павла Шеремета у 2016 році. Про це інформує сайт Нацполіції.
«У грудні 2020 року слідство Нацполіції отримало за допомогою Служби зовнішньої розвідки України певну інформацію, що представляє інтерес в розслідуванні підриву журналіста Павла Шеремета в 2016 році. Документи та аудіозаписи, крайні з яких датовані 2012 роком, вже надійшли в розпорядження слідства і становлять інтерес з точки зору встановлення замовників злочину», – йдеться у повідомленні.
Уточнюється, що фрагменти інформації, яка є в розпорядженні слідства Нацполіції, були опубліковані в Інтернеті, і на оприлюднених записах невстановлені особи обговорюють питання вбивства Шеремета, зокрема наголошувалося на варіанті отруєння із використанням токсичних речовин, а також підрив.
«На даний момент слідство Нацполіції отримало дозвіл на проведення слідчих дій в одній з європейських країн. Крім того, особу-розпорядника переданої інформації запросили для проведення необхідних слідчих дій», – зазначається у повідомленні.
У Нацполіції нагадали, що раніше справу стосовно виконавців підриву Шеремета було передано до суду, а щодо замовників – було виділене окреме кримінальне провадження, розслідування в якому триває.
Видання «Українська правда» з посиланням на записи розмов глави Комітету держбезпеки Білорусі у 2008-2012 роках Вадима Зайцева, «Білоруський народний трибунал» і на бельгійське видання EUobserver повідомляє, що ще у 2012 році секретні служби Білорусі за наказом Лукашенка обговорювали можливість підірвати вибухівкою журналіста Павла Шеремета, що було здійснено 4 роки потому.
На записі звучать слова Зайцева, записані прихованим пристроєм 11 квітня 2012 року під час інструктажу співробітників елітного контртерористичного підрозділу КДБ «Альфа» в офісі Зайцева в Мінську. У тому числі на записі обговорюється спосіб вбивства Павла Шеремета, який у той час жив і працював у Росії. Ставиться завдання його підірвати. І зробити це так, щоб вбивство це стало публічним сигналом.
Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок вибуху автомобіля. 12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив про затримання та оголошення підозр фігурантам справи. Слідство підозрює лікаря й волонтера Юлію Кузьменко, медсестру парашутно-десантного батальйону Яну Дугарь та ветерана АТО Андрія Антоненка.
Дугарь у травні 2020 року обрали запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 168 000 грн. 11 серпня Київський апеляційний суд змінив запобіжний захід Кузьменко на цілодобовий домашній арешт. Антоненко залишається у СІЗО.
25 серпня Шевченківський районний суд обрав усім обвинуваченим у цій справі запобіжні заходи: Антоненку – тримання під вартою, Кузьменко – цілодобовий домашній арешт, але без електронного браслета, Дугарь – заставу у розмірі 168 160 грн.
4 вересня суд визначив присяжних у цій справі.
10 грудня суд продовжив запобіжні заходи усім обвинуваченим до 7 лютого.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].