Найбільші уряди світу продовжують підтримувати викопне паливо

Минулого місяця Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) опублікувало обнадійливий висновок про глобальні субсидії на споживання викопного палива, показавши його скорочення більш на понад 40% у 2020 році після падіння більш ніж на 30% у 2019 році.

Однак це, як пише Bloomberg, не означає, що країни скоротили підтримку галузей, пов'язаних з викопним паливом.

Знизити обсяги субсидій допомогли дві речі: різке падіння споживання під час пандемії і значне падіння цін. Однак повна державна підтримка охоплює набагато більше, ніж просто зниження цінників, які бачать споживачі. Сюди також входять інвестиції державних підприємств, трансферти з бюджету, податкові пільги, пільгові гранти і позики від державних фінансових установ.

У новому звіті для Net Zero Asset Owner Alliance експерти з BloombergNEF додали інформацію про підтримку викопного палива з боку урядів G-20. Їх робота показує, що підтримка державних енергетичних компаній – часто єдиного постачальника енергії в їх країнах – складає 45% від загальних субсидій на викопне паливо, в той час, як споживчі субсидії становлять трохи більш як 21%.

Видання вказує також і загальний обсяг цієї підтримки. За п'ять років з 2015 по 2019 роки уряди країн Великої двадцятки надали $3,3 трлн прямої підтримки виробництва електроенергії на вугіллі, нафті та газі, а також на викопному паливі. Ця цифра була досить стійкою протягом багатьох років, впавши з максимуму $706 млрд у 2015 році до мінімуму в $636 млрд у 2019 році – всього лише приблизно на 10%.

Агентство зазначає, що за ті ж п'ять років спотова ціна на нафту марки Brent змінилася з менш ніж $30 за барель до майже $90. Ця відсутність узгодженості вказує на те, що слабкий зв'язок між короткостроковими цінами на енергоносії та довгостроковою підтримкою енергоносіїв.

Однак, за даними експертів, не можна сказати, що жодного прогресу в скороченні підтримки викопних видів палива у G20 взагалі не було. Саудівська Аравія, наприклад, скоротила свою загальну підтримку викопного палива вдвічі з 2015 року, але як і раніше забезпечує майже втричі рази більше на душу населення, ніж будь-який інший уряд.

Половина урядів «Великої двадцятки» стала менше підтримувати викопне паливо з 2015 року – але знову ж таки, закон середніх значень свідчить про те, що принаймні частина країн групи збільшила свою підтримку. І Канада, і США значно збільшили свої субсидії на процентній основі, але Канада забезпечує майже в 10 разів більшу підтримку своєї промисловості на душу населення, ніж США. Тим часом Аргентина займає друге місце за рівнем підтримки на душу населення, навіть попри скорочення споживчих субсидій, при цьому державні компанії отримують понад 80% підтримки.

Агентство зазначає, що державна підтримка споживчих цін на енергію важлива. Штучно занижені ціни на електроенергію практично не стимулюють економію електроенергії. Штучно занижені витрати на дорожнє паливо мало стимулюють власників транспортних засобів переходити з двигунів внутрішнього згоряння на електричні моделі.

Однак підтримка на рівні бізнесу може бути ще більш значущою для довгострокових перспектив декарбонізації. Можливості державного фінансування не можуть бути суворо обмежені, але вони також не безмежні, і кошти, призначені для підтримки існуючої галузі викопного палива, за визначенням не можуть фінансувати перехід в енергетиці.

Не менш важливо, що держпідтримка може закріпити активи – і пов'язану з ними поведінку – на десятиліття. До них відносяться активи і поведінка, пов'язані не тільки зі споживанням викопного палива, але і з його виробництвом і розподілом, не кажучи вже про політику, яка їх супроводжує. Дії уряду також створюють в майбутньому незабезпечені зобов'язання у вигляді потенційних рахунків за очистку і посередництво в галузі навколишнього середовища.

Нарешті, уряди можуть створювати в майбутньому неокупні активи, проєкти, які з політичних або економічних причин незабаром можуть назавжди залишитися без грошей, пише Bloomberg.