Москва неспроможна нанести Україні шкоду через збройну агресію понад 0,2 в.п. ВВП – Мінфін

Москва неспроможна нанести Україні шкоду через збройну агресію понад 0,2 в.п. ВВП – Мінфін

Можливе лише зменшення обсягу зовнішньої торгівлі з РФ на 15%

Москва неспроможна нанести Україні шкоду через збройну агресію понад 0,2 в.п. ВВП – Мінфін
Міністр фінансів Сергій Марченко

Активна збройна агресія з боку Москви на сході країни може лише призвести до зменшення обсягу зовнішньої торгівлі з Російською Федерацією на 15%.

Про це йдеться у аналітичній записці Міністерства фінансів про фіскальні ризики та їх вплив на показники державного бюджету в 2022 році.

«Явище – посилення гібридних загроз національній безпеці України, у тому числі активна збройна агресія з боку Російської Федерації на сході країни… Результати оцінки – зменшення обсягу зовнішньої торгівлі з РФ на 15% або $300 млн. ВВП – втрата 0,2 відсоткових пункти», – зазначається у документі, текст якого оприлюднено на веб-сайті парламенту.

Реалізація ризику підвищення рівня дохідності ОВДП у середньому на 3 в. п. через вихід з ринку нерезидентів оцінено у минус 0,1 в. п. ВВП, згортання іноземними компаніями інвестиційних планів – у 0,7 в.п. ВВП.

Втрати через можливу реалізацію ризику низького врожаю зернових культур у 2022 році у Мінфіні оцінюють на рівні 0,6-0,8 в. п. ВВП через втрати для експорту на рівні $1,2 млрд.

Крім того, у документі зазначається, що існує ризик зростання обсягу державного боргу, спричинений здійсненням понадпланових державних запозичень. Так, частка державних банків в банківському секторі України становить 55,9% загальних активів сектору станом на кінець 2020 року, що являє собою ризик додаткових зобов’язань, які можуть виникнути в разі настання їх неплатоспроможності.

Ризик додаткових зобов’язань може бути також зумовлений необхідністю додаткової капіталізації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яка може мати місце в разі банкрутства комерційних банків, а також капіталізації державних компаній.

Мінфін також зауважив, що у 2022 році плануються надходження до загального фонду держбюджету частини чистого прибутку та дивідендів у сумі 48,6 млрд грн, що на 68,8% більше від прогнозних даних 2021 року. При цьому, у 2022 році існують ризики невиконання зазначеного плану в сумі 15,0 млрд грн.

Згідно аналітичній записці, НАК «Нафтогаз України» може недоплатити 10,7 млрд грн через, зокрема, прийнятий парламентом закон про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу.

АТ «Укрнафта» може недоплатити 2,9 млрд грн через оскарженням заборгованості по сплаті дивідендів в судах.

Окрім того, Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроект щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером яких є держава у такому вигляді, що це може призвести до втрати надходжень до держбюджету дивідендів у 2022 році – на 41,4 млрд грн, у 2023 – на 38,3 млрд грн, у 2024 – на 32 млрд грн.

Певну загрозу також несе ріст податкового боргу суб’єктів господарювання, який протягом 2020 року зріс на 1,1 млрд грн, до 15,6 млрд грн: значні суми податкового боргу із року в рік становлять борги вуглевидобувних підприємств та підприємств ринку електроенергії.

Значні ризик сформувалися через рішення парламенту щодо виробників електроенергії, які продають її за «зеленим» тарифом: закріплене на законодавчому рівні викривлення ринкових умов призвело до формування на 28 серпня заборгованості ДП «Гарантований покупець» перед такими виробниками електроенергії на рівні  22,7 млрд грн.

Існують також ризики невиконання у 2021 – 2024 роках суб’єктами господарювання своїх зобов’язань перед кредиторами за запозиченнями, залученими під державні гарантії: одна тільки ДПЗКУ може обійтися бюджету у 2022 році у 6,3 млрд грн, у 2023 році – у 6,0 млрд грн, у 2024 році – у 5,7 млрд грн.

Як повідомлялося, проєкт держбюджету України на 2022 рік передбачає скорочення дефіцитуна 24%, до 188 млрд грн. Доходи держбюджету-2022 заплановано на рівні 1219 млрд грн, витрати – 1407 млрд грн.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті