Китай, а за ним і інші країни повертаються до нафти та вугілля на тлі енергетичної кризи

Влада Китаю наказала гірникам збільшити видобуток вугілля і нафти, оскільки рекордне зростання вартості газу відродило попит на найбільш забруднюючі викопні види палива для виробництва електроенергії, щоб фабрики продовжували функціонувати, а будинки опалювалися, пише Reuters.

Відновлення економічної активності через обмеження, пов'язані з коронавірусом, виявило тривожно низькі запаси природного газу в усьому світі.

Енергетична криза, яка призвела до нестачі палива і відключень електроенергії в деяких країнах, висвітлила труднощі з намаганням світової економіки скоротити залежність від викопного палива для боротьби зі зміною клімату.

У Китаї, де видобуток вугілля було скорочено для досягнення кліматичних цілей, влада дала задню. Чиновники наказали більш ніж 70 вугільним шахтам збільшити видобуток майже на 100 млн тонн, або на 10%, оскільки найбільший в світі експортер вугілля зараз бореться з найсильнішою нестачею електроенергії за останні роки.

Тим часом Індія, другий за величиною споживач вугілля після Китаю, також страждає від перебоїв електроенергії через дефіцит вугілля – більше половини її вугільних електростанцій мають запаси палива менше ніж на три дні.

Ціни на нафту зросли в п'ятницю, і на цьому тижні вони виростуть майже на 5%, оскільки промисловість підвищує попит на паливо.

Як індикатор серйозності ситуації, Сполучені Штати не виключають використання своїх стратегічних запасів нафти, що зазвичай відбувається тільки після серйозних перебоїв в поставках, таких як урагани.

Глобальний дефіцит палива – ще один удар по світовій економіці, яка тільки встає на ноги після пандемії коронавірусу, і загрожує споживачам дорогою зимою.

Китай має підняти ціни на вугільну електроенергію до 20% замість запланованих раніше 10-15%, щоб запобігти високому споживанню енергії, повідомила державна телекомпанія CCTV.

Тим часом Бангладеш закупила два вантажі зрідженого природного газу (СПГ) для доставки в жовтні за рекордними цінами, оскільки низькі запаси в Європі посилюють конкуренцію з Азією за поставки.

«Дійсно складно впоратися з такими аномальними цінами. В даний час у нас немає іншого вибору, окрім як купувати, щоб зберегти економічну діяльність», – сказав представник державної Petrobangla, яка контролює поставки СПГ.

Згідно з аналізом ООН, глобальні викиди СО2 в 2030 році будуть на 16% вищими, ніж в 2010 році.

Зростання цін на енергоносії посилило напруженість у Європі з приводу переходу до «зеленої» економіки. Більш багаті країни хочуть і далі відмовлятися від викопного палива, в той час як бідніші стурбовані вартістю для споживача.

Розбіжності всередині Євросоюзу посилилися: прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан звинуватив дії ЄС по боротьбі зі зміною клімату в нинішній кризі і заявив, що Польща і Угорщина виступлять єдиним фронтом на наступному саміті ЄС.

Більше про закулісний бік справи – в матеріалі Mind «Перегони «темних конячок»: кому вигідний нинішній стрибок цін на газ».