Як енергоефективність змінює українську промисловість

Споживання паливно-енергетичних ресурсів промисловістю України складає понад 30% у загальному паливно-енергетичному балансі нашої країни. Водночас саме промисловий сектор має найбільший потенціал енергоефективності. Що потрібно для того, аби його реалізувати? І як українським підприємствам вдається це зробити?

«Питання енергоефективності – критично важливе для досягнення Україною кліматичної нейтральності, а також для конкурентоздатності нашої економіки. Тому для промислових підприємств енергоефективність – це не «про палки в колеса», а про реальні можливості для збільшення цінності та вартості компанії», – стверджує членкиня Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Інна Совсун.

Підвищення енергоефективності зменшує загальні витрати підприємств, а отже, знижує вартість продукції. Є багато доказів того, що у промисловому секторі не використовують усі доступні економічно доцільні технології. За оцінками експертів, 10-20% споживання енергії промислових підприємств можна зменшити шляхом малозатратних енергоефективних заходів. Водночас більшість енергоефективних технологій сприяють збільшенню результативності виробництва. Таким чином, енергоефективність безпосередньо впливає на конкурентоспроможність: як на рівні підприємств, так і окремих галузей економіки.

У рамках проєкту «Консультування підприємств щодо енергоефективності», який виконується GIZ за дорученням уряду Німеччини у співпраці з Мінекономіки та Держенергоефективності, відбулися енергоаудити на понад 60 українських підприємствах у чотирьох промислових галузях: хлібопекарській, молочній, машинобудівній та неметалевих будівельних матеріалів. Енергетичні аудити були проведені згідно з вимогами ISO 50002 (енергетичний аудит тип 2 – авт.). Результатами енергоаудитів стали понад 350 заходів з підвищення енергетичної ефективності. Майже третина з них – малозатратні заходи, вартість яких не перевищує 60 тисяч гривень, а термін окупності становить до 2 років.

Проєкт визначив найбільш поширені енергоефективні технології та практики, які можна застосовувати майже на будь-якому підприємстві. Серед них:

• застосування енергоефективних пальників та котлів;
• рекуперація тепла від технологічного обладнання;
• застосування енергоефективних електроприводів;
• поліпшення теплової ізоляції виробничого обладнання  та елементів теплових мереж;
• оптимізація систем виробництва та розподілу стисненого повітря;
• впровадження системи енергетичного менеджменту.

Деякі підприємства, які впровадили енергоефективні заходи, вирішили розповісти про свої успіхи детальніше та – за допомогою проєкту «Консультування підприємств щодо енергоефективності» – привернути увагу до теми енергоефективності у промисловості України. Для цього спільно з проєктом вони розробили матеріали про кращі рішення у кожній охопленій енергоаудитами галузі.

Енергоефективні рішення для хлібопекарської галузі

Хлібопекарська промисловість значно більше використовує природний газ (84% від загального споживання енергії), ніж електроенергію (16%), оскільки хліб випікають у різних типах газових печей. При цьому, крім процесу випікання, найбільш енергоємними на виробництві є також кондиціювання повітря, замішування тіста, освітлення та виробництво стисненого повітря, де споживається значна частка електроенергії.

Заходи з енергоефективності у хлібопекарській галузі можуть заощадити до 10% енергетичних витрат менше ніж за 2 роки. Це доводять українські підприємства: ТОВ «Золотий Коровай» та ПП «Хорольська механізована пекарня».

«Щоб бути конкурентоспроможними, ми маємо контролювати своє енергоспоживання та вживати заходів для скорочення частки витрат на енергоресурси у собівартості продукції», – коментує заступник директора ТОВ «Золотий Коровай» Олександр Вербицький.

Аби оптимізувати виробництво, підприємство здійснило налаштування роботи пальників хлібопекарських печей. Це дозволило заощадити близько 640 000 гривень на рік. Окрім цього, ТОВ «Золотий Коровай» вдосконалив освітлення трьох цехів – популярний захід, який дозволяє заощаджувати електричну енергію та покращує умови праці персоналу.

А ПП «Хорольська механізована пекарня» здійснило утеплення корпусу тунельної печі. Це не лише дозволило зменшити використання природного газу на роботу печей, але й підвищило безпеку персоналу на робочому місці. До того ж на реалізацію заходу знадобився лише місяць, а заощадження сягнуло 115 000 грн на рік.

«Висновки енергоаудиту показали нам місця, де ми можемо оптимізувати своє енергоспоживання. Деякі недорогі й швидкоокупні заходи ми змогли реалізувати одразу, до того ж власними силами, і тепер маємо щорічну економію коштів», – каже директорка ПП «Хорольська механізована пекарня» Людмила Керекилиця.

Важливі кроки на шляху до енергоефективності в молочній галузі

Молочна галузь, хоч менше ніж хлібопекарська, але також залежить від природного газу (57,8% від загального споживання). Це пов’язано зі значним використанням теплової енергії у виробництві, зокрема, у процесах сепарування, гомогенізації, теплової обробки та пастеризації. Частка використання електроенергії на підприємствах молочної галузі в середньому становить 31,4%. Основними споживачами електроенергії є: технологічне обладнання, компресори, холодильне обладнання, підготовка молока. На потреби опалення та гарячого водопостачання також використовують деревину та вугілля (10,8%).

Молочна компанія «Галичина» для підвищення своєї енергоефективності реалізувала заходи з термоізоляції паропроводів і трубопроводів лід-води, замінила економайзери котлів і впровадила діджитальну систему енергомоніторингу. Такі заходи сукупно дозволили підприємству заощаджувати близько 650 000 грн на рік.

«Завдяки впровадженню системи енергомоніторингу ми зможемо постійно контролювати енергоспоживання і вчасно реагувати на відхилення, а також визначати показники енергоефективності під час виробництва продукції й оцінювати ефект від впроваджених заходів», – переконана заступниця директора з виробництва Світлана Міщенко.

Заощаджувати енергію можна навіть втручаючись у технологічні процеси. Так, технологія переробки молока передбачає його послідовне нагрівання та охолодження з великою різницею температур. Керівництво ПрАТ «Новомиколаївський молокозавод» провело модернізацію системи охолодження, завдяки якій вдалося зменшити використання енергії на 57% та заощаджувати понад 225 тис. грн на рік.

«Як підприємство-виробник екологічно чистої продукції ми дотримуємось відповідних стандартів щодо сировинної бази та виробничих процесів. А для того, щоб використовувати енергію з мінімальним впливом на довкілля, ми приділяємо особливу увагу підвищенню енергоефективності нашого підприємства», – розповідає директор молокозаводу Микола Павелко.

Також підприємство здійснило оптимізацію режимів роботи обладнання за допомогою встановлення частотних перетворювачів та проводить навчання персоналу. У планах – заміна котлів, які мають досить низький ККД, на нові, більш енергоефективні.

Енергоефективність як запорука конкурентоспроможності машинобудування

Машинобудівна промисловість найбільше споживає електроенергію (50,4%) на процеси обробки металу, виробництво стисненого повітря тощо. Природного газу – лише 19,9% на потреби сушильних камер і термічних печей, а також опалення приміщень, виробництва гарячої води тощо. Вугілля та деревина спалюються в основному для опалення та гарячого водопостачання: загальна частка їх споживання становить 29,7%.

Енергоаудит на ПрАТ «Полтавський машинобудівний завод», який випускає понад 314 видів обладнання та запчастин для різних галузей промисловості, виявив процеси, які можна оптимізувати. Зокрема, модернізації зазнала система стисненого повітря. Це дозволило скоротити споживання електроенергії системою майже вдвічі та заощадило заводу близько 505 тис. грн на рік. Також здійснили оптимізацію системи електропостачання та зменшили втрати електроенергії. Розв'язати цю проблему вдалося завдяки встановленню пристроїв компенсації реактивної потужності – термін окупності заходу склав лише пів року.

«У прагненні активного розвитку наш завод не лише вдосконалює систему менеджменту і маркетинг, розробляє нові вироби, впроваджує передові методи поліпшення якості продукції, а також постійно підвищує рівень енергоефективності виробничих процесів», – каже його директор Віктор Коломієць.

Енергоефективні рішення без додаткових витрат

Галузь виробництва неметалевих будівельних матеріалів майже рівнозначно використовує природний газ (56,7%) та електроенергію (43,3%).

Спираючись на рекомендації енергоаудиту, ТОВ «Обербетон-Інвест» – виробник індивідуальних залізобетонних конструкцій – зміг реалізувати енергоефективний захід з оптимізації технологічного процесу. Підприємство провело лабораторні дослідження та змінило регламент роботи формувальних доріжок. У випадку ТОВ «Обербетон-Інвест» це не потребувало додаткових інвестицій.

«Впровадження заходів з енергоефективності дозволяє нам крок за кроком вдосконалювати технологічні процеси та знижувати енергоємність виробництва. А ще – таким чином ми зменшуємо негативний вплив на довкілля», – коментує директор підприємства Олег Сидоров.

Корпоративна екологічна відповідальність сьогодні – потужний світовий тренд, який набирає обертів в українському бізнесі. Вирішення низки екологічних питань потребує від підприємств рішучих дій вже сьогодні. Перевага енергоефективних заходів у тому, що вони дозволяють суттєво зменшувати викиди парникових газів і водночас заощаджувати кошти на виробничі витрати.

Автор: консультант проєкту «Консультування підприємств щодо енергоефективності» Павло Пертко