«Книга – краще гаджета»: у Києві стартувала програма допомоги дитячим бібліотекам

Вперше в історії Києва бюджет на 2022 рік не передбачив оновлення книжкового фонду дитячих бібліотек. Так понад 150 000 маленьких читачів залишилися без цікавих історій, без емоцій, без доброти та співчуття, оскільки гаджет, на відміну від книги, не більше, ніж позбавлена душевності залізяка.

Саме тому компетентні фахівці, лідери думок та експерти в галузі книговидання за підтримки благодійного фонду «Турбота поколінь» зібралися в рамках круглого столу, щоб розібратися, чому так сталося і до чого така політика може призвести. А також, щоб обговорити одну з найважливіших тем суспільства – роль книги в житті дитини, її вихованні, і чи може книга бути кращою за гаджет.

У рамках акції планується зібрати для дитячих бібліотек Києва (їх 53 у кожному районі столиці) мільйон грн. А це лише 50 копійок з кожного мешканця міста!

Підтримка та фінансування бібліотек з боку держави

За словами директора Центральної бібліотеки імені Т. Г. Шевченка для дітей Києва Яни Біленко, бібліотеки перестали бути актуальними, а стали архівними філіями.

Відповідно до постанови уряду, публічні бібліотеки мають оновлювати свої фонди на 5% щороку. Якщо взяти до уваги фонди дитячих бібліотек міста, це оновлення має становити десь на 8 млн грн щорічно.

«За шість років, які я працюю директором, подібної цифри на оновлення фондів ми не отримали жодного разу. Найбільша отримана сума – 625 000 грн чотири роки тому. На жаль, цьогоріч ті цифри, які доведені до нас з обсягів фінансування, передбачають поповнення фондів дитячих бібліотек на нуль гривень. Сказати, що це ситуація трагічна, це нічого не сказати”, – зазначає Яна Біленко.

На запитання, чи можна зробити Україну бібліотечною, керівник БО «БФ «Бібліотечна країна» Ігор Степурін відповів: «Над цим питанням ми працюємо дуже давно, не вистачає, по-перше, кадрів, бо їх немає. Немає нормальних зарплат. Бракує бажання місцевої влади щось зробити з бібліотеками. Коли ми говоримо, що треба реформувати, відремонтувати, це стосується і нових книг, кажуть нам, а навіщо нам це, навіщо нам бібліотеки?»

Письменниця, дитячий психолог, керівниця Лабораторії дитячого читання «БараБука» Тетяна Стус звернула увагу на шкільну програму читання з літератури, старі видання, якими в основному оснащені бібліотеки: «Необхідно читати сучасні видання, адже це сучасні сенси, актуальні для дитини. Вони роблять світ дитини синхронним до того світу, в якому вона живе, а не читати «Кайдашеву сім'ю», щоб зрозуміти, які стосунки в сім'ї».

За словами письменниці, дуже багато говорять результати Пізи, що діти, які читають, на 1,5-2 роки випереджають з розвитку та вміння працювати з важливою інформацією у школі. Осмислено читаючи, дитина фізіологічно правильно розвивається. Тетяна додає, що багато залежить від того моменту, коли дитина долучається до читання. Чим раніше він починає контакт із книгою: навіть якщо малюк тільки навчився ходити й вже тягнеться до книги, то ця книга обов'язково має бути вдома. 

Тетяна Стус вказала на важливість читання книги саме у традиційному вигляді: «Зараз є стільки нових видань, які показують дуже красиві новинки, відмінний рівень поліграфії, ігрові елементи тощо. І це також питання, чому дітям таки не варто давати рідери, тому що розвиток дитини з книгою – це поєднання тактильного з його усвідомленням та розумінням прочитаного».