NYT: російський нафтопереробний завод стоїть між Німеччиною та нафтовим ембарго

NYT: російський нафтопереробний завод стоїть між Німеччиною та нафтовим ембарго

Німецькій владі складно розривати зв’язки, які налагоджувалися десятки років

NYT: російський нафтопереробний завод стоїть між Німеччиною та нафтовим ембарго
фото Filip Singer/EPA, via Shutterstock

Протягом десятиліть сира нафта, що поставляється трубопроводом із росії, надходила на гігантський нафтопереробний завод PCK у німецькому місті Шведт, забезпечуючи робочі місця для тисяч робітників та надійне джерело бензину, палива для реактивних двигунів та мазуту для жителів Берліна.

Зараз, коли держави-члени Євросоюзу намагаються домовитися про умови нафтового ембарго, щоб покарати москву за її вторгнення в Україну, НПЗ у Шведті став головним каменем спотикання у зусиллях Німеччини покінчити із залежністю від російської нафти. Ця перспектива викликала тривогу серед 1200 працівників нафтопереробного заводу, пише The New York Times.

Німеччина постачає з росії третину своєї нафти, і Роберт Хабек, міністр економіки та віце-канцлер, провів тижні, готуючись до ембарго, літаючи з ОАЕ до Вашингтона та Варшави, щоб знайти альтернативні джерела сирої нафти.

«Третя частина – це проблема», – сказав Хабек у відео, покликаному пояснити німцям ситуацію. І більшість цієї російської нафти надходить через НПЗ у Шведті.

Нафтохімічний комбінат PCK належить російській державній «Роснєфті». Він з'єднаний з нафтопроводом «Дружба» радянських часів, одним із найдовших у світі, яким нафта з сибірських свердловин доставляється в Західну Європу.

І він залишається важливою частиною енергетичних потреб Німеччини, виробляючи паливо для Берліна – найбільшого міста Німеччини – та довколишніх районів, включаючи частини Польщі. 

Отримання достатньої кількості нафти, щоб замінити 12 млн тонн сирої нафти, які щороку переробляються в Шведті, через німецькі та польські порти на півночі є лише частиною головоломки, оскільки «Роснєфть» заявила німецькій влади, що не зацікавлена ​​в експлуатації нафтопереробного заводу з використанням НЕ російської нафти.

Щоб вирішити цю проблему, парламент Німеччини минулого тижня схвалив закон, який полегшить уряду захоплення цього НПЗ – як життєво важливої ​​інфраструктури, що перебуває в іноземній власності, для запобігання надзвичайній ситуації в країні. 

Німецькі посадовці заявили, що якщо нафтове ембарго буде введено, новий закон дозволить Берліну забезпечити достатнє постачання нафтопродуктів доти, доки не буде знайдено іншу компанію, яка купить частку «Роснєфті».

Shell, найбільша енергетична компанія Європи, якій належить 37,5% акцій PCK, нещодавно заявила, що підтримає НПЗ «навіть ціною економічних втрат, щоб зберегти поставки в регіон».

 Минулого року Shell намагалася продати свою частку в НПЗ, а «Роснєфть» мала намір її купити, але міністерство економіки Німеччини ще не схвалило цю пропозицію.

Інша енергетична компанія Alcmene, що входить до складу приватного британського енергохолдингу Liwathon Group, висловила зацікавленість в інвестуванні в PCK у Шведті.

 «Ми зможемо забезпечити надійність поставок та повне завантаження нафтопереробного заводу PCK через німецькі порти» без державних субсидій, – йдеться у заяві Alcmene.

Канцлер Олаф Шольц ясно дав зрозуміти, що вважає долю цього заводу своїм пріоритетом, а також збереження робочих місць. На заводі працює близько 1200 осіб.

Міністр економіки Роберт Хабек зустрівся на початку травня з робітниками, щоб розвіяти їхні побоювання втратити роботу.

«Якщо все буде працювати так, як на папері», сира нафта з Норвегії або Близького Сходу може постачатися з портів Росток та Гданськ у Польщі, які пов'язані з нафтопереробним заводом трубопроводами, запевнив він.

Водночас він визнав, що є певні труднощі.

Обладнання PCK спроектоване для переробки певного сорту сирої нафти з росії. Нафта, що надходить з інших країн, має бути змішана з нафтою, що зберігається в резервуарах на північно-західному узбережжі Німеччини, щоб створити відповідну суміш.

Щоб доставити цю резервну нафту в трубопровід у Ростоку, знадобиться семиденний шлях морем, тому що жоден трубопровід не перетинає колишній кордон, що розділяє Східну та Західну Німеччину, а головний залізничний вантажний оператор країни майже не має цистерн.

Ще одне потенційне ускладнення: польський уряд відмовляється працювати з російськими компаніями і заявив німецькій владі, що поки «Роснєфть» володіє часткою в НПЗ, нафта з Гданська не буде надходити.

Зрештою, пан Хабек та місцеві чиновники хотіли б, щоб нафтопереробний завод відмовився від викопного палива та зосередився на відновлюваних джерелах енергії. В останні роки PCK вклала кошти у розробку синтетичного палива з упором на водень. 

Посадовці в Берліні підкреслили економічну привабливість регіону, вказавши на недавно збудований завод Tesla та заяву Intel про будівництво заводу з виробництва мікросхем вартістю $19 млрд.

Мер міста Аннекатрін Хоппе сказала, що хотіла б створити кампус для стартапів у галузі енергетики поряд із нафтопереробним заводом, щоб сприяти переходу на виробництво екологічно чистої енергії. Але, за її словами, для цього будуть потрібні «суми в мільйони або мільярди».

«Це був добрий початок, – сказала вона про шквал візитів у місто за останні тижні. – Але це лише початок”.

Нагадаємо, Німеччина заявила про готовність відмовитися від російської нафти незалежно від рішення Євросоюзу щодо ембарго.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло