До кінця року в росії майже закінчаться снаряди, артилерія та бронетехніка - The Insider

Півроку війни для росії призвели не тільки до колосальних невиправних втрат у живій силі, а й до величезної витрати озброєнь та військової техніки: керованих ракет вже дуже мало, снаряди для артилерії та бронетехніка вичерпаються до кінця року, а стан військової авіації не дозволяє вести повномасштабну повітряну кампанію.

Джерело. Про це пише The Insider.

Деталі. Через санкції росія не може продовжувати повноцінне промислове виробництво озброєнь і поповнювати запаси озброєнь, які швидко добігають кінця.

Одна з недооцінених проблем – обмеженість російських запасів артилерійських снарядів. Радянські снаряди для ствольної артилерії не могли зберігатися довго, і вже влітку 2002 року в ході другої чеченської війни російська армія зіткнулася з дефіцитом артилерійських снарядів основних калібрів 122 мм і 152 мм.

При цьому варто розуміти, що темпи витрати снарядів у ході двох чеченських воєн були значно нижчими, ніж у ході нинішньої війни, коли вони досягають 40 000–60 000 снарядів усіх типів на добу за високої інтенсивності бойових дій, знижуючись до 24 000 на добу в періоди дуже умовного «затишшя».

В росії до кінця 2017 року за програмою відновлення боєприпасів було відновлено 1,7 млн боєприпасів та ракет усіх типів, тобто близько 570 000 на рік.

Загальний річний темп поповнення артилерійських арсеналів у 2010-х роках не перевищував 1,6–1,7 млн. снарядів усіх типів.

У результаті виходить, що за півроку агресії проти України росія мала витратити не менше 7 млн ​​снарядів, без урахування втрат прифронтових складів внаслідок українських ударів. Іншими словами, за збереження інтенсивності війни на нинішньому рівні, москва вже до кінця 2022 року зіткнеться зі справжнім снарядним голодом і з метою економії змушена буде скорочувати використання артилерії.

У зв'язку з цим не дивно, що росія почала завдавати ударів по українських містах за допомогою систем ППО/ПРО С-300 і С-400. Щоправда, боєзапас відповідних ракет для цих систем вимірюється все ж таки тисячами або, максимум, десятками тисяч, але ніяк не сотнями тисяч і тим більше не мільйонами штук.

Крім того, свою роль на виробництво боєприпасів зіграють і санкції.

Будучи відрізаними від поставок західного обладнання, запчастин і матеріалів, російські виробники артилерії та боєприпасів неминуче зіткнуться в найближчій перспективі не так зі стагнацією, як зі скороченням виробництва.

Далекобійні ракети

Обсяги щорічного виробництва далекобійних крилатих та оперативно-тактичних балістичних ракет кожного типу вимірюються у кількості до 50 одиниць. Причому щодо морських ракет «Калібр», авіаційної ракети Х-101 та крилатої ракети наземного базування 9М729, які за великим рахунком є ​​різновидами однієї й тієї ж ракети, сумарна оцінка становить 100 одиниць на рік.

У свою чергу, по крилатих ракетах «Онікс» ця кількість трохи вища за ⸺ 55 одиниць, а за ракетами Х-32, чиє виробництво на заміну Х-22 почалося в 2018–2019 роках ⸺ навряд чи перевищує 20 одиниць.

Загалом виходить, що обсяги виробництва російських високоточних ракет дальністю понад 300 км становлять 225 одиниць на рік.

У зв'язку з цим навряд чи російська промисловість має потенціал для серйозного збільшення виробництва через не тільки ембарго на постачання обладнання та кадрових обмежень, а й через порівняно низьку продуктивність праці.

Бекграунд. Нагадаємо, представник української розвідки Вадим Скібіцький повідомив, що у росії залишилося менше половини ракет на зразок “Калібр”, “Іскандер” і “Кінджал”.