Жданов: “Ізюмське угрупування росіян — 10 000 військових, але їх біда в тому, що вони не вміють оборонятися”

Військовий експерт Олег Жданов вважає, що є реальна загроза оточення угрупування російських військових в районі Ізюма, тому що перекриття шляхів логістики веде до подальшого знищення чи здавання в полон цього угруповання, яке складається з близько 10 000 окупантів.

Джерело. Про це він розповів в інтерв’ю виданню RFI.

Наводимо ключові тези з інтерв’ю.

Купянськ – ключовий логістичний вузол

Якщо ми беремо під контроль Куп'янськ, то російські війська в районі Ізюма залишаються повністю без логістики. Єдиний шлях, який їм залишиться від Ізюма, – у напрямі Лимана через річку Оскол. Я не впевнений, що російська логістика може вирішити ці питання за таким напрямом, тому що це буде вздовж лінії фронту.

Російська армія не вміє оборонятися

Там були регулярні частини збройних сил рф. У глибині, вже в Балаклії, там були загони СОБРу та ОМОНу. У деяких місцях були гарнізони, які складалися з мобілізованих із Донецька та Луганська. До речі, путін у своїй промові зазначив, що вони найбільш мотивовані та професійніші, ніж регулярні частини російської армії. Це слова путіна, він так думає.

Але річ у тому, що російська армія не вміє оборонятися. Вони завжди проводили бліцкриг щодо інших держав, і в основному вони навчені вести наступальні дії в лекалах Другої світової війни. Тобто коли основу наступу складає важка бронетехніка, артилерія, авіація та інше.

Все ізюмське угрупування може потрапити в оточення

Ізюмське угрупування було одним з найбільших. На початку літа вони навіть намагалися наступати від Ізюму на Слов'янськ. Але коли наступ провалився, вони частину сил перекинули на Донецький напрямок, перекинули їх нижче.

На сьогодні там регулярні частини російської федерації. Ми оцінюємо ізюмське угруповання приблизно у 10 000 військовослужбовців. Це приблизно 12–15 батальйонно-тактичних груп.

За оцінками американського Інституту вивчення війни, близько 10 000 російських військовослужбовців може потрапити в оточення.

Росіяни перекидають сюди підкріплення, але воно не допоможе

Вони справді зараз намагаються зняти з сусідніх напрямків усе, що можна. На території рф вони теж мають кілька батальйонно-тактичних груп. Але річ у тому, що Куп'янськ вже перекрито. Навіть якщо ми найближчими днями не візьмемо Куп'янськ (хоча той же Інститут вивчення війни каже, що ЗСУ має можливість протягом 72 годин взяти Куп'янськ), ми на околиці Куп'янська, ми повністю тримаємо місто під вогневим контролем. Тобто навіть резерв, який йтиме з рф, упреться в Куп'янськ. До Ізюма він не дійде.

Про нестачу резервів у російській армії

Резервів у рф на сьогодні немає. Їм треба або запроваджувати військовий стан у прикордонних з Україною областях та оголошувати там загальну мобілізацію, або я навіть не знаю, як вони зберуть резерви. Допустимо, знімати з кораблів екіпажі, давати їм автомати і відправляти їх на фронт. Іншого резерву немає. Навіть ті 50 «добровольчих батальйонів», які вони формують по всій території росії – графік із формування мав закінчитися в середині серпня. На сьогодні жоден батальйон не сформований і не прибув до України для участі у бойових діях.

Про третій армійський корпус рф

Десь там ховається третій армійський резервний корпус. Наш Генштаб поки що не оголошує, де він розташований. Я думаю, що, швидше за все, вони його відправили на Мелітополь. Перевести його безпосередньо через Донецьк немає можливості.

Він складається здебільшого з найманців. Більшість підписали на контракти з приватними компаніями. Вони його не сформували остаточно. Не довели вони чисельність до 15 тисяч. Там вистачає на дві третини – близько 10 тисяч на сьогодні. Тобто це десь 70% укомплектованості частин.

Там «збірна солянка». З усіх кінців росії приїжджали. Офіцерів призначали методом тику: хто має досвід – того й ставили. Найголовніше, що цей корпус не пройшов навчання та бойового злагодження.

Україна починає третій етап війни

Стратегічна ініціатива в війні починає переходити до України. Ми тільки розпочинаємо третій етап війни – контрнаступальний. Це перші кроки щодо перехоплення ініціативи. У ході двох попередніх етапів ми зупинили наступ і виграли позиційну війну. Ми максимально виснажили російське військо вздовж лінії фронту у позиційній війні. Все літо практично точилася позиційна війна. І ми змогли нагромадити резерви. Росія не спромоглася.

Путін став жертвою власної пропаганди

Найкращий мем, який мені сподобався, – Шойгу працює на збройні сили України. Це дуже деморалізує. До речі, проросійські військові блогери, які підтримували, накручували, казали: «Росія вперед, ми перемагаємо», тепер є загрозою для самого путіна. Там паніка. Хоч вони й пишуть: «Без паніки, все гаразд, ми тримаємо ситуацію», але реально там паніка. І вони розносять російське командування, починаючи від Шойгу і закінчуючи командирами на місцях. Вони думають, що патріотично висловлюються на підтримку російських військ, але своїми блогами вони сіють паніку і, в принципі, допомагають нам ламати морально-психологічний дух російської армії.

Сьогодні путін став жертвою власної машини. Система, яку він збудував, сьогодні практично його переїжджає. Справа в тому, що країною керує вже пропаганда, а не путін. Навіть із мобілізацією він не може нічого вирішити, бо створено міф про непереможність російської армії – якщо він сьогодні вийде і скаже, що треба йти у військкомати, встати з дивана і припинити дивитися парад, це викличе соціальний вибух. Якщо ФСБ почне закривати рота цим блогерам, вони ж повстануть проти системи і порвуть її в дрібні шматочки.