Bloomberg показав, де ще, крім «Північних потоків», європейська енергетика вразлива для атак

26 вересня вибухи вивели з ладу газопроводи «Північний потік – 1» та «Північний потік – 2», які постачають російський газ у Німеччину. Багато хто запідозрив у цьому президента росії владіміра путіна, той зі свого боку звинуватив «англосаксів».

Вибухи показали вразливість енергетичних мереж Європи. На додачу до цього в наступні тижні в Німеччині було перерізано радіокабелі, що призвело до припинення залізничного сполучення на кілька годин, а Норвегія почала виявляти «аномально високу» активність дронів поблизу своїх морських енергетичних установок.

«Ми побачили низку дуже дивних атак, – каже Евангелос Узуніс, представник агентства кібербезпеки ЄС. – Енергетична мережа велика, і ви не можете захистити її фізично».

Після атак на «Північний потік» країни НАТО посилили моніторинг за допомогою супутників, літаків, кораблів і підводних човнів, створивши щось на зразок щита від безпілотників у Північному та Балтійському морях.

А Велика Британія заявляє, що інвестуватиме в спеціальні кораблі для захисту підводних трубопроводів та кабелів передачі даних.

«Росія хоче вийти за рамки можливого і перевірити рішучість НАТО», – зазначає Крістін Берзіна з Німецького фонду Маршалла у Вашингтоні.

Bloomberg навів список об'єктів, які перебувають під найбільшим ризиком.

1. Baltic Pipe

Трубопровід може щорічно транспортувати до 10 млрд кубометрів газу з Норвегії до Польщі через Данію. Він був відкритий у день вибухів на «Північних потоках» і дозволяє Польщі та країнам Балтії диверсифікувати постачання енергоресурсів.

Хоча його пропускна спроможність становить лише одну десяту від потужності Nord Stream, кожен кубометр має значення, оскільки ціни на енергоносії в Європі приблизно в чотири рази перевищують історичний рівень. Удар по цій системі став би важким ударом для Польщі, яка має мало газосховищ. І це було б непрямим ударом по українцях, близько 1 мільйона яких знайшли притулок у Польщі.

2. Кабелі ESTlink та ③ NordBalt

Перерізання цих підводних електричних кабелів було б руйнівним і дуже символічним, колишні радянські балтійські республіки опинились ізольованими від європейської мережі у Фінляндії та Швеції. NordBalt потужністю 700 МВт пов'язує Швецію та Литву. Два кабелі ESTlink загальною потужністю 1000 МВт з'єднують Естонію та Фінляндію, яка очікує на віялові відключення цієї зими після припинення імпорту електроенергії з росії.

④ Термінали ЗПГ

Зріджений природний газ став найважливішою заміною російського газу, а литовський завод із переробки ЗПГ у Клайпеді отримав назву «Незалежність». Німеччина найняла сім суден, які можуть перекачувати ЗПГ в газову мережу; три, як очікується, почнуть працювати до кінця року. Побоюючись атак, Фінляндія та Естонія вирішили цієї зими керувати плавучим терміналом ЗПГ з причалу в південному прибережному місті Інкоо.

⑤ Europipe II and ⑥ Langeled

Ці трубопроводи, якими норвезький газ надходить до Німеччини та Великої Британії, здаються особливо вразливими, враховуючи, що більшість їхнього шляху довжиною 1609 км проходить через надзвичайно віддалені води.

⑦ Енергетичний острів Борнхольм

Офшорний вітроенергетичний центр Німеччини та Данії вартістю 9 млрд євро перебуває в експлуатації, але його важко захистити, і атака на нього завдасть сильного удару по зусиллях Європи стати енергетично незалежними.

ЄС, Велика Британія та США в травні звинуватили москву в кібератаках на супутникову мережу, які порушили контроль над тисячами німецьких вітряних турбін.

«Вітряна електростанція не працює сама по собі, – каже Патриція Шукер, аналітик з енергетики в Колорадо. – Це пов'язано, і росія прямо зараз тестує ці точки на предмет вразливості».

Бекграунд. Нагадаємо: прем'єр-міністр Словенії висловив переконання, що цієї зими Європі вдасться уникнути енергетичної кризи. «Майбутнє має бути без російського газу», – наголосив він.