Чи купуватиме Європа російський газ у разі повалення путіна?

Поки експерти дискутують, хто «виграв» чи «програв» в трейлері «громадянської війни в росії», глядачами якого ми стали в минулий вікенд, в політичному порядку денному новими барвами заграла тема про роль російського газу в Європі.

Останні події значно розширили межі допустимого. Тому, вельми ймовірно, ми побачили тільки перший акт. І тепер вже ані новий заколот, ані військовий переворот у кремлі не здаються занадто фантастичними варіантами. А серед західних спостерігачів знову постало питання: чи повернуться поставки газпромівського газу в країни ЄС, якщо в рф завершиться епоха путіна?

Що там з «Північними потоками»? Оливи до вогню дискусій та припущень додало рішення суду швейцарського кантону Цуг, який минулого четверга, 22 червня, відклав банкрутство оператора газопроводу «Північний Потік – 2» – вже вчетверте. Мораторій для Nord Stream 2 AG продовжено на шість місяців – до 10 січня 2024 року. Тимчасовим керуючим залишається фірма Transliq AG.

Станом на сьогодні одна з ниток газопроводу заповнена газом. Друга отримала пошкодження внаслідок диверсії у вересні 2022 року.

У чому причини такого рішення? Рішення про відтермінування банкрутства Nord Stream 2 AG суд прийняв на фоні широкого обговорення в Німеччині перспектив промислових підприємств, конкурентоспроможність яких залежить від доступу до дешевих енергоносіїв.

Це актуальна проблема, зокрема, для хімічної галузі, яка використовує газ в якості сировини для виробництва азотних добрив. Після того як «газпром» обмежив постачання ресурсу трубопроводами, німецький бізнес почав шукати альтернативні ресурси на Близькому Сході та Африці, звертатись до уряду Олафа Шольца за фінансовою та політичною підтримкою, а також приймати рішення про релокацію виробництва в США, де адміністрація Джо Байдена забезпечує відносно стабільні ціни на енергоносії та створює стимули для «зелених» технологій, надаючи потужну державну підтримку.

«Виробники сталі, добрив, хімічних речовин, акумуляторів, автомобілів переїжджають до США із Європи, яку дестабілізувала війна росії... Оскільки різкі стрибки цін на енергоносії та постійні проблеми з ланцюжками постачання загрожують Європі, як попереджають деякі економісти, новою ерою деіндустріалізації, Вашингтон представив безліч стимулів для виробництва та екологічно чистої енергії. В результаті ігрове поле дедалі більше схиляється на користь Америки, особливо для компаній, які роблять ставки на проєкти з виробництва енергоємних продуктів», – повідомляє The Wall Street Journal.

А раптом «Північний Потік – 2» реанімують?  Попри намагання лобістів, на офіційному рівні розмови про перезапуск «Північного Потоку – 2» не знаходять підтримки. Проте їх головна боротьба ще попереду. Україна хоче отримати репарації від рф. Тож не варто виключати, що питання транзиту російського газу в Європу виключно через українську ГТС може бути одним пунктів майбутніх переговорів.

Але в будь-якому разі про повернення Європи до залежності від російського газу не йдеться. «Навіть якби війна закінчилася завтра, довіру між європейськими споживачами та країною, що була їхнім основним постачальником, зруйновано», – каже Ентоні Фроггатт, заступник директора програми «Навколишнє середовище та суспільство» Chatham House.

Європа також все більше покладається на постачання зрідженого природного газу. За підрахунками Statistical Review of World Energy-2023 від британського Energy Institute, в минулому році європейський імпорт ЗПГ вперше перевищив імпорт трубопроводного газу. Загалом імпорт ЗПГ на континент збільшився на 57%, а трубопроводний імпорт газу впав на 35% (майже повністю – за рахунок постачань з рф).

Що загалом відбувається на енергоринках? Політична нестабільність у росії могла мати негативний вплив на світовий ринок енергоносіїв. Однак у понеділок, 26 червня, ф'ючерси Brent трималися доволі стійко на рівні близько $75 за барель після того, як кремль оголосив, що євгеній пригожин погодився припинити наступ на москву та вирушити у вигнання до білорусі.

Ціни на газ на TTF також стабільні, на рівні близко 30 євро за мегаватт-годину. Решту трубопровідного експорту російського газу в Європу не зачепили драматичні події вихідних. Обсяги транзиту через Україну залишилися на рівні 43,6 млн куб м на добу. Постачання російського газу в Європу трубопроводом «Турецький потік» також не змінилося і становить близько 33,9 млн куб. м на добу.