Замороження російської війни проти Україні може призвести до нападу росії на НАТО через 6–10 років – дослідження
росії вистачить шести-десяти років, щоб відновися та підготувати війська до прямого конфлікту з НАТО
росія буде готова до нової війни вже за шість-десять років, якщо бойові дії в Україні зараз поставлять на паузу, вважають експерти Німецького товариства зовнішньої політики.
Джерело. Про це пише ukrayina.pl.
Аналітики вважають, що військовий потенціал росії недооцінюють. Найбільших втрат загарбники зазнали у живій силі та техніці. Але окупанти мають розвинену промисловість. Це дасть змогу швидко відновити сили. Тоді Кремль може наважитися на удар по країнах НАТО. Швидше за все вона спробує розпалити конфлікт з країнами Балтії, вважають фахівці.
«Вікно для можливого російського нападу відкривається, як тільки в росії виникає враження, що напад, наприклад, у країнах Балтії, може бути успішним», – йдеться в дослідженні.
Альянс натомість має почати підготовку до війни вже зараз. На це, за словами аналітиків, є ще від 5 до 9 років. Потім запобігти війні буде складно.
У разі «заморожування» війни в Україні, москві знадобиться максимум десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.
НАТО має бути здатним відбити напад росії щонайпізніше через десять, а краще через шість років, – йдеться у звіті.
Попри значні втрати росіян на війні проти України, росія може підготувати близько 280 тисяч новобранців на рік. Через шість років це буде приблизно 1,7 млн, а через десять років – приблизно 2,8 млн осіб, які пройшли військовий вишкіл.
«Хоча москва не змогла досягти всіх своїх військових цілей, війна переросла в найбільшу в Європі за 75 років. москва також неодноразово погрожувала окремим державам НАТО та Альянсу в цілому застосуванням ядерної зброї», – зазначають аналітики.
Зараз росія перетворює свою оборонну промисловість на військову економіку, використовуючи доходи від експорту нафти та газу, наголоси автори дослідження.
Бекграунд. Нагадаємо, очільник МЗС Латвії планує балотуватися на посаду генсека НАТО у 2024 році.
