Верховна аудиторська палата Польщі звинуватила уряд країни у створенні «зернової кризи» через експорт українського зерна
Коли почали наростати «тривожні сигнали про неконтрольований приплив зерна», влада применшила значення проблеми, йдеться у звіті
Верховна аудиторська палата Польщі (NIK) завершила розслідування щодо неконтрольованого імпорту зернових з України за період від початку січня 2022 року до кінця серпня 2023 року й назвала причиною зернової кризи «неефективні дії та рішення польського уряду».
Джерело. Про це повідомило польське видання Rzeczpospolita, передає Інтерфакс-Україна.
«Реалізація завдань, пов'язаних з імпортом і торгівлею зерном і ріпаком з України, не була надійною й ефективною», – наводить видання фінальний звіт NIK.
Зазначено, що імпорт пшениці зріс із 3 100 тонн 2021 року до 523 000 тонн 2022 року, кукурудзи – з 6 200 тонн до 1,85 млн тонн, ріпаку – з 86 000 тонн до 662 000 тонн.
За період аудиту 541 компанія імпортувала до Польщі 4,3 млн тонн зернових та олійних культур на суму 6,2 млрд злотих. Найбільшу кількість зерна та ріпаку імпортувала компанія з Мазовецького воєводства, що здійснює перевалку та реалізує сільськогосподарську продукцію. Вартість цього імпорту перевищила 0,5 млрд злотих.
Серед інших компаній з першої десятки імпортерів (на загальну суму 2 млрд злотих) п'ять також базуються в Мазовії, а решта займається торгівлею зерном, виробництвом олії, птахівництвом і свинарством у Люблінському, Поморському, Куявсько-Поморському та Малопольському воєводствах.
«Коли почали наростати тривожні сигнали про неконтрольований приплив зерна, влада применшила значення проблеми. За словами екс-міністра сільського господарства Генрика Ковальчика, «українське зерно не наповнює польський ринок і не становить загрози для польських фермерів», – зазначили у виданні.
У польському відомстві впевнені, що ексміністр, закликаючи фермерів не продавати зерно й ріпак, посилив хаос на ринку і ввів їх в оману обіцянкою високих цін.
Тільки в грудні 2022 року ексміністр сільського господарства повідомив Європейській комісії про «зернову кризу». У результаті лише у квітні 2023 року Польща подала заявку ЄК про відновлення мит на українські зернові. У середині 2023 року було запроваджено заборону на ввезення сільгосппродукції з України, йдеться у звіті.
«Ситуація, що виникла через надмірний імпорт зерна, показала, що не розроблено жодних інструментів протидії дестабілізації польського аграрного ринку. Сільськогосподарській політиці, позбавленій планування та аналізу ринку, не вистачало довгострокових і далекоглядних дій», – наголошується у звіті Верховної аудиторської палати Польщі.
Бекграунд. Нагадаємо, 6 жовтня Україна зупинила скарги проти Польщі, Угорщини та Словаччини у СОТ.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
