Human Rights Watch оцінила кількість убитих росіянами в Маріуполі щонайменше у 8000 людей

Правозахисна організація Human Rights Watch опублікувала результати великого розслідування наслідків облоги та штурму Маріуполя російськими військами у перші місяці війни, передає ВВС.

Розслідування проводилося майже два роки з початку повномасштабного вторгнення спільно з українською правозахисною групою Truth Hounds та за участю архітектурно-криміналістичної групи SITU Research, яка використовує методи арихітектурного моделювання для реконструкції місць злочину (вона раніше моделювала такими методами місця вбивств у Бучі та обстріл переповненого вокзалу у Краматорську російськими касетними снарядами у квітні 2022 року).

В основі 215-сторінкової доповіді лежать свідчення 240 осіб – переважно жителів міста, яким вдалося втекти, а також аналіз десятків супутникових знімків та понад 850 фотографій та відео.

Згідно з висновками Human Rights Watch, російський напад спричинив загибель щонайменше 8 тисяч людей у місті. Це консервативна оцінка, і вона заснована на аналізі розширення п'яти цвинтарів у місті та поряд з ним.

З березня 2022 по лютий 2023 року на них було поховано не менше 10 тисяч осіб (у деяких могилах могли ховати і більше однієї людини, до того ж не всіх похованих у стихійних могилах (у дворах будинків, наприклад) під час облоги згодом перепоховали, тому це мінімальна оцінка).

За оцінкою HRW, смерть 8 тисяч із них пов'язана з війною – або вона насильницька, або обумовлена відсутністю чистої води та медичної допомоги в наступні місяці.

Із кількості населення у 540 тисяч осіб до російського вторгнення до середини травня 2022 року близько 400 тисяч жителів втекли з Маріуполя.

За час російського штурму постраждали усі 19 лікарняних комплексів міста та 86 із 89 освітніх закладів. Дослідники детально проаналізували місця найбільш відомих російських ударів, у тому числі по Драмтеатру та пологовому будинку при Лікарні № 3. У більшості випадків не було виявлено жодних ознак української військової присутності поряд з ними (як це часто стверджувала російська влада), або ця присутність була настільки обмеженою, що російські удари були явно непропорційними.

Після окупації російська влада знесла безліч пошкоджених будівель. Це само по собі не суперечить обов'язкам держави-окупанта, пише Human Rights Watch, але разом з цим росія не дала можливість провести незалежне розслідування і фактично займається знищенням доказів. Саме тому знадобилося 3D-моделювання.

Human Rights Watch виділила 17 російських та проросійських формувань, що діяли в Маріуполі, та їх командирів, і перераховує російських посадових осіб, які несуть командну відповідальність за їхні дії.

Список очолює президент владімір путін, за ним слідує міністр оборони Сергєй Шойгу, начальник Генерального штабу Валерій Герасімов та ще кілька генералів нижчого рангу.

Цікаво, що генерала Міхаіла Мізінцева, якого навіть уряди деяких країн називали «М'ясником Маріуполя», серед них немає.

Серед осіб, які не входять до військової вертикалі командування, але несуть, як вважає Human Rights Watch, командну відповідальність за військові злочини в Маріуполі, перераховані двоє чеченських керівників – Рамзан Кадиров і Адам Делімханов – і голова самопроголошеної і тоді ще не анексованої ДНР .

Бекграунд. Як повідомлялося, Human Rights Watch опублікувала доповідь щодо російського удару по вокзалу в Краматорську.