Як інтегруються у громади 4,9 млн переселенців

Як внутрішньо переміщені особи можуть стати частиною громади, її «точкою росту» йшлося на інформаційній сесії «Підтримка родин ВПО в громадах», яку провела робоча група «Соціальні послуги» Програми «U-LEAD з Європою».

За інформацією U-LEAD, на заході було обговорено практики соціальної адаптації та інтеграції ВПО в життя громади, їх підтримку на державному та місцевому рівнях, зміни в чинному законодавстві щодо допомоги та забезпечення ВПО.

За словами експертів, з одного боку, великий притік ВПО – це навантаження на органи місцевого самоврядування, соціальні служби, освітні, медичні, комунальні заклади, тощо. А з іншого – це  можливість залучити інвестиції і ґранти на облаштування та розвиток соціальної інфраструктури, реалізацію проєктів розвитку. Крім того, поява ВПО це посилання конкуренції за робочі місця, що є позитивним, також серед ВПО можуть бути спеціалісти дефіцитних для громад професій.

Серед позитивних практик було обговорено створення соціальних хабів з метою адаптації переселенців, а також досвід Хмільницької громади Вінницької області, яка розробила план інтеграції ВПО. Документом координуються дії всіх місцевих служб та установ, які опікуються переселенцями. Він містить паспорт громади та інформацію про ВПО. План інтеграції передбачає забезпечення житлом, створення умов для отримання доходу, правову та психологічну підтримку та іншу допомогу.

«Не можна допомагати за принципом «нам без нас»: нав’язувати послуги або допомогу не вивчаючи запит людей, які приїхали в громаду. Треба зробити аналіз викликів. Люди – це не проблема. Це потенціал для розвитку», – наголосила експертка LEAD Наталія Кузяк.

Йшлося також і про інші позитивні практики: як переселенці відкрили бізнес, започатковували стартап, об’єдналися задля реалізації спільних ініціатив для розвитку громади.

Натомість однією з проблем є небажання інтегруватися у громаду, зокрема, відмова обліковуватися у центрі зайнятості. «Слід розуміти, що розвивати залежність від гуманітарної допомоги не можна. Бо це точно не на користь громади. Для громад на третьому році повномасштабної війни це вже не має бути актуальним. І якщо це є актуальним, то ви задайте питання собі – чому це й досі так? Чого я не зробив у 2022-2023 році? Я не залучив донорів? Чи додаткові ресурси не знайшов? Чи так простіше?» – зазначила Наталія Кузяк.

За словами керівника робочої групи, радника з питань децентралізації та місцевого самоврядування Регіонального офісу U-LEAD у Житомирській області Валерія Мікуліча, інформаційну сесію було ініційовано у тому числі через нещодавні зміни в законодавстві стосовно ВПО. Це стосується припинення з 1 березня автоматичної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам окрім низки слабозахищених верств. 

На сьогодні, за даними Мінсоцполітики, кількість внутрішньо переміщених осіб в Україні сягнула 4,9 млн. З них – 3,6 млн – особи, які перемістилися (чи повторно перемістилися) після початку повномасштабної війни. З них – 2,5 млн не можуть повернутися до своїх домівок (оскільки житло або зруйноване, або знаходиться у зоні активних бойових дій, або на тимчасово окупованій території).

Нагадаємо: Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою» спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Данією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. Мета Програми – сприяння прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає на потреби громадян та розширює можливості громад.