«Румунія розширює транспортну інфраструктуру, а Польща проспала останні два роки» — президентка Зернової та кормової палати Польщі

Польщі потрібно зосередитися на розширенні портової та залізничної інфраструктури, що дозволить покращити транзитні можливості країни. Таку думку висловила президентка Зернової та кормової палати Польщі Моніка Пьонтковська в інтерв'ю farmer.pl.

Що не так із польською політикою щодо українського зерна? За словами експертки, потрібно визнати, що портова та залізнична інфраструктура Польщі неефективні, і зараз вдалий час зайнятися розвитком. «Я вважаю, що ми проспали останні два роки у цьому контексті. Румунія отримала кошти від Євросоюзу, розширює свою інфраструктуру, а Польща – досі ні», – заявила вона.

На думку Пьонтковської, нині країні доцільно зберегти заборону на імпорт українського зерна, однак можна дозволити його транзит за наявності вільних потужностей у портах. «Сьогодні було б краще, якби блокада імпорту зерна була збережена, а щодо транзиту – ми могли б його певною мірою реалізувати і таким чином допомогти Україні, коли у нас є вільні потужності в польських портах», – зазначила Пьонтковська.

Пьонтковська шкодує, що двосторонні переговори між Польщею та Україною щодо торгівлі українською агропродукцією продовжуються занадто довго, адже сусідні країни мають швидко досягти порозуміння та разом виробити рішення, які будуть вигідні обом сторонам.

Проте буде дуже складно домовитися на рівні Євросоюзу, оскільки окремі країни-члени мають різні інтереси у співпраці з Україною. «Сьогодні цей вхід зерна до Польщі непотрібний і клопітний. Тут лібералізація з боку ЄС дійсно була надмірною та дестабілізувала ринок. Проте є країни, традиційні імпортери зерна до ЄС, які можуть бути зацікавлені в імпорті українського зерна», – додала експертка. 

На її думку, Польща має показати, що прагне ефективно допомагати Україні, однак «буде твердо захищати інтереси польського фермера». «Ми маємо узгодити ці дві цілі, і чим швидше ми прийдемо до порозуміння, чим швидше виробимо механізми, тим менш складною буде атмосфера, яка може перешкоджати нашій ширшій співпраці», – резюмувала Пьонтковська.

Якою є ситуація у польських портах? Експертка відзначила, що порти країни не були завантажені на 100% у першому кварталі 2024 року.

Морські порти Польщі у 2023 році збільшили вантажообіг порівняно із 2022 роком на 9,6% – до 145,7 млн тонн, у тому числі перевалка зернових вантажів зросла на 50,1% – до 12,5 млн тонн. Зернові продемонстрували найбільший приріст серед інших груп вантажів через переорієнтацію частини українського зернового експорту.

Більше половини усього зернового вантажопотоку польських портів обробив порт Гдиня, який збільшив перевалку зерна на 42,7% – до 6,8 млн тонн. Найбільший порт країни Гданськ наростив перевалку зерна на 60% – до 3,1 млн тонн. Як зазначила адміністрація порту, зернові термінали працювали на повну потужність цілий рік, обробляючи транзитні вантажі українського зерна.

А що відбувається в Румунії? Румунський порт Констанца обслуговує найбільший альтернативний морський маршрут експорту українського зерна. У 2022-2023 році румунський порт обробив майже 23 млн тонн українського зерна, в тому числі у 2022 році – 8,6 млн тонн, у 2023 році – понад 14 млн тонн. Нині триває масштабна модернізація транспортної інфраструктури Румунії, яка охоплює інфраструктуру водного транспорту, залізничну й автодорожню мережу. У березні 2024 року уряд Румунії схвалив програму модернізації порту Констанца вартістю 1 млрд євро.