У Єврокомісії не бачать загрози енергобезпеці Словаччини та Угорщини через санкції України проти «Лукойлу»

У Європейські комісії попередньо оцінили ситуацію щодо санкції України проти російської компанії «Лукойл», внаслідок яких припинився транзит нафти з росії до  Словаччини та Угорщини. Там дійшли до висновку, що загрози енергобезпеці цих країн немає, тому немає потреби проводити консультації з цього питання з причетними країнами.

Про це заявив представник Європейської комісії Балаж Уйварі четвер, 1 серпня, у Брюсселі на брифінгу, передає «Інтерфакс-Україна».

За його словами, віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс «детально обговорив» це питання з прем'єр-міністром України Денисом Шмигалем. Після цього він надіслав другого листа міністрам Угорщини та Словаччини, щоб надати попередній аналіз ЄК і закликати ці країни поділитися додатковою інформацією з цієї теми з комісією.

«Згідно з інформацією, яку ми маємо, і відповідно до внутрішнього аналізу комісії, можна говорити, що санкції, запроваджені Україною щодо нафти «Лукойлу», не впливають на поточні операції з транзиту нафти нафтопроводом «Дружба», які здійснюють торговельні компанії в тому разі, коли «Лукойл» не є формальним власником нафти», – додав Уйварі.

Наголошується, що у зв'язку з цим Єврокомісія очікує докладної відповіді від Словаччини та Угорщини, яка «дала б нам змогу підтвердити, що це дійсно так».

«На додаток до цього, я також можу підтвердити, що служби комісії дійшли попереднього висновку, що термінові консультації наразі не гарантовані, оскільки немає жодних ознак будь-якої безпосередньої загрози безпеці постачання. На цьому етапі, як я вже сказав, потрібна перевірка фактів і вироблення загального розуміння ситуації», – пояснив представник Єврокомісії.

Окрім цього, за його словами, комісія встановила, що «у Словаччині та Угорщині немає нестачі нафти, хоча ці дві держави не надали достатніх доказів, що підтверджують це».

Водночас інший представник Єврокомісії Адальберт Янц зауважив, що Угорщина та Словаччина мають «інші альтернативи», як, наприклад, можливе збільшення імпорту з альтернативного трубопроводу з Хорватії, що має достатні резервні потужності для обсягів обох країн.

«Знову ж таки це значною мірою попередній аналіз, і ми продовжуємо вести переговори з цими країнами, зазначаючи, звісно, що ми домоглися величезних успіхів у диверсифікації наших постачань нафти, і загалом російська сира нафта наразі становить приблизно 3% всього імпорту сирої нафти ЄС», – наголосив він.

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль 31 липня заявив, що Україна наполягає на максимальній відмові від російської нафти, оскільки «рф й енергетична безпека – несумісні речі». Він додав, що Євросоюз дозволив низці країн, зокрема Словаччині, використовувати російську нафту, але за умови, що вони будуть розбудовувати альтернативні канали постачання.

Шмигаль наголосив, що Україна не планує скасовувати санкції проти «Лукойлу», запроваджені РНБО, адже вони «не становлять загрози для енергетичної безпеки Словаччини та Європи».

Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що українські санкції заблокували транзит нафти «Лукойлу» в Угорщину.

Згодом прем’єр Словаччини Роберт Фіцо розкритикував включення нафтової компанії «Лукойл» до санкційного списку та заявив, що вважає українські санкції безглуздими, бо «вони завдають шкоди не рф, а в основному деяким країнам ЄС».

Після цього Угорщина заявила, що блокуватиме фінансування військової допомоги Україні на 6,5 млрд євро, які виділяють у рамках Європейського фонду миру, поки Київ не відновить транзит російської нафти своєю територією. Країна пообіцяла подати скаргу до ЄС.

У результаті ЄС не підтримав Угорщину та Словаччину у справі «Лукойлу». Представники 11 країн ЄС виступили проти вимог Угорщини та Словаччини відреагувати на блокування транзиту.