Пастка для малого бізнесу: чому нові вимоги податкової викликали протест в інтернет-провайдерів

Дії Державної податкової служби (ДПС) викликають занепокоєння серед інтернет-провайдерів через несподівані зміни в податкових вимогах: податкова вимагає від усіх інтернет-провайдерів, які працюють на спрощеній системі, перейти на загальну систему оподаткування з 1 жовтня 2024 року.

Про це йшлося на пресконференції «Чому в Україні може суттєво погіршитися інтернет?»

«Законодавство не зазнало змін, але з певного часу ДПС раптом вирішила, що підприємці, які використовують коди КВЕД 61.90, не можуть працювати на спрощеній системі оподаткування. Це викликало значне здивування, оскільки рішення не базується на жодному правовому обґрунтуванні.

Державна податкова служба почала здійснювати тиск на підприємців, примушуючи їх перейти на загальну систему оподаткування», – каже голова правління ІнАУ Олександр Савчук.

За його словами, ситуація ускладнюється тим, що з початку літа розпочалася потужна PR-кампанія, спрямована на дискредитацію малого та середнього бізнесу.

«Ця кампанія була відверто жовта, а подекуди навіть чорна, зі звинуваченнями підприємців у тому, що вони масово ухиляються від податків, використовують сіру зону IP-адрес та незареєстровані автоматизовані системи. Очевидно, що за цією кампанією стоїть не тільки Державна податкова служба, а й інші зацікавлені сторони, які її фінансують», – підкреслив він.

Савчук також зазначив, що податкова вимагає від усіх підприємців, які працюють на спрощеній системі, перейти на загальну систему оподаткування з 1 жовтня 2024 року.

«Це суттєво змінює умови роботи на ринку електронних комунікацій. Якщо додати до цього безпідставні звинувачення на адресу малого та середнього бізнесу, стає зрозуміло, чому реакція підприємців настільки емоційна. Вони почуваються, як бджоли в розворушеному вулику», – сказав він.

Ситуація загострилася після того, як ДПС звернулася до Міністерства фінансів України з проханням надати узагальнювальну податкову консультацію щодо застосування спрощеної системи оподаткування постачальниками доступу до мережі Інтернет. 21 березня 2024 року це питання було розглянуто на засіданні експертної ради при Міністерстві фінансів України, до складу якої входять понад 30 провідних експертів із питань податків та фінансів.

«Експертна рада прийняла рішення, що вона не може надати узагальнювальну податкову консультацію, оскільки для цього необхідні зміни до Податкового кодексу України та Закону України про електронні комунікації», – додав Савчук.

Проте 3 квітня 2024 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра і надання послуг поштового зв'язку, (НКРЗІ) спростувала аргументи Державної податкової служби та видала рішення під номером 170. Це рішення має статус офіційного роз'яснення регулятора у сфері електронних комунікацій України. У ньому зазначається, що «КВЕДи використовуються для потреб статистики, а види діяльності у сфері електронних комунікацій встановлюються виключно НКРЗІ».

Також НКРЗІ наголосила, що «Закон України про електронні комунікації не передбачає обмеження Податковим кодексом видів діяльності у цій сфері, і що серед цих видів діяльності немає послуг доступу до мережі Інтернет.

Голова правління Асоціації правовласників та постачальників контенту Наталія Клітна наголошує на важливості поступовості у впровадженні змін.

«Ми всі в галузі технарі, і ми розуміємо, що перехідні процеси можуть сильно вплинути на систему. Якщо здійснити швидку зміну або скасування якоїсь дії, перехідний процес може вивести всю систему з ладу», – каже вона.

Попри роз'яснення НКРЗІ, на офіційному сайті ДПС 25 травня та 29 липня 2024 року з’явилися роз’яснення, які стверджують, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які подають заяву на реєстрацію платника єдиного податку третьої групи із зазначенням КВЕД 61.10 або 61.90, не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

«ДПС обґрунтовує свої вимоги трактуванням законодавства у сфері електронних комунікацій, яке не входить до її компетенції», – наголосив Олександр Савчук.

Ситуація викликала хвилю судових справ: наразі в Україні вже є близько 10 судових процесів, пов'язаних із цими вимогами, і їх кількість продовжує зростати. Клітна зазначає, що «постачальники, замість того щоб спрямовувати свої кошти та кадрові ресурси на забезпечення стійкості інтернету, змушені витрачати значні ресурси на свій захист у судах».

Вона також звернула увагу на те, що «перехідні процеси повинні бути ретельно сплановані та здійснюватися завчасно». Вона додала, що «держава має право приймати будь-які рішення, але важливо, щоб вони здійснювались у правовий спосіб».

Бекграунд. Раніше Mind попросив телеком-регулятора, профільні асоціації, експертів і самих інтернет-провайдерів прокоментувати звинувачення та пояснити плюси й мінуси для індустрії та абонентів переводу малих гравців ринку на загальну систему оподаткування.