Скандал на COP29: президента кліматичного саміту розкрили на імовірних інвестиціях у нафтогазову компанію

11 листопада в Азербайджані відкрився кліматичний саміт COP29. За два тижні роботи країни – учасниці конференції мають вирішити, чи буде збільшено фінансування боротьби зі зміною клімату з боку розвинених країн, пише ВВС.

При цьому багато світових лідерів на саміт приїхати не змогли і прислали замість себе представників, а сама країна – організатор COP29 опинилася в центрі скандалу.

Президент заходу, колишній віцепрезидент державної нафтогазової компанії Socar Мухтар Бабаєв заявив, що світ перебуває «на шляху до катастрофи», а саміт є «моментом істини для кліматичних цілей усього світу».

Проте напередодні саміту до ВВС потрапив відеозапис, на якому колега Бабаєва, виконавчий директор COP29 Ельнур Султанов обговорює з людиною, яка видає себе за інвестора, можливість інвестицій у компанію Socar – він входить до її правління.

На цьому відеозаписі Султанов також називає газ «перехідним паливом» і говорить про плани Азербайджану збільшити видобуток газу та створити нову інфраструктуру для трубопроводів.

У листуванні з «інвестором» Султанов обговорював, зокрема, спонсорську угоду на $600 000, яка давала компанії Socar можливість брати участь у заході, присвяченому «стійкому інвестуванню в нафту та газ».

Ексголова Комісії ООН зі зміни клімату Крістіана Фігерес заявила ВВС, що вона шокована таким зловживанням своїм становищем, і назвала поведінку Султанова зрадою, яка суперечить цілям COP.

Чому саме Азербайджан – країна, яка майже повністю залежить від викопного палива, – проводить кліматичний саміт? За даними ВВС, це сталося тому, що росія заблокувала заявки всіх інших країн Східної Європи, і єдиними кандидатами залишилися Вірменія та Азербайджан. Перша пообіцяла не блокувати заявку Азербайджану в обмін на 32 вірменських військовополонених.

Найважливіший пункт порядку денного COP29 – домовитися про виділення країнам, що розвиваються, до $1 трлн на рік на фінансування кліматичних програм. Нині обсяг такого фінансування становить $100 млрд, воно спливає цього року.

З 2020 року багаті та розвинені країни не завжди виконували ці зобов'язання, зазначає Reuters, що призвело до дедалі більшої недовіри серед країн світу, вразливих до зміни клімату.

Фінансування боротьби зі зміни клімату – це не благодійність. Подібні кроки, за його словами, повністю відповідають інтересам кожної країни, зокрема найбільшим і найбагатшим.

«Якщо як мінімум дві третини країн світу не зможуть дозволити собі різко скоротити викиди СО2, то кожна країна заплатить за це жорстоку ціну», – наголосив у своєму виступі виконавчий секретар Рамкової конвенції ООН про зміну клімату Саймон Стіл.

Торік на аналогічному саміті в Дубаї країни домовилися про поступову відмову від викопного палива, проте відтоді його використання та продажі продовжують зростати, а в деяких країнах, наприклад у США та Азербайджані, розробляються нові родовища.

Крім того, саміт проходить на тлі нещодавньої заяви обраного президента США Дональда Трампа про майбутній повторний вихід країни з Паризької угоди, тому що він вважає зміни клімату вигадкою.

Як зазначає Reuters, подібний крок із боку США може призвести до того, що інші країни відмовляться від минулих зобов'язань або зменшать свої амбіції в боротьбі з кліматичними змінами.

Зокрема, The New York Times повідомила, що команда Трампа вже підготувала розпорядження про вихід із Паризької угоди. Також можливе скорочення розмірів деяких охоронних територій, щоб там можна було бурити шахти.