Російські шпигуни під керівництвом ексдиректора Wirecard Яна Марсалека готували викрадення Христо Грозєва
Крім того, шпигуни стежили за іншими журналістами та цікавими для росії військовими об’єктами
Колишній операційний директор Wirecard Ян Марсалек, якого британське слідство вважає керівником російської шпигунської мережі у Великій Британії, обговорював зі своїм діловим партнером Орліном Русєвим викрадення журналіста-розслідувача Bellingcat Христа Грозєва та доставлення його в росію.
Про це стало відомо на суді, де напередодні почався розгляд справи про шпигунську мережу, повідомляє The Guardian.
За даними слідства, Марсалек і Русєв у 2021 році в листуванні обговорювали варіанти дій щодо Грозєва. Серед них згадувалося спостереження за ним, викрадення та доставка його в москву або ж вбивство.
Крім того, у листуванні йшлося про викрадення у Грозєва ноутбука й телефона з подальшим знищенням чи передачею в російське посольство.
Шпигуни, за даними звинувачення, стежили за Грозєвим в Австрії, Чорногорії та Іспанії.
У справі проходить група громадян Болгарії, яких слідство вважає учасниками шпигунської мережі. Крім Русєва, до групи входили Бізер Джамбазов, Катрін Іванова, Ваня Габерова, Тихомир Іванчев. Русєв та Джамбазов зізналися, що займалися шпигунством.
Також стеження велося за шеф-редактором The Insider Романом Доброхотовим. В операції проти нього, ймовірно, брала участь Катрін Іванова.
За даними звинувачення, вони, не лише стежили за журналістами, а й збирали інформацію про важливі для росії об'єкти, зокрема американську військову базу «Патч-Казарми» у Штутгарті. Іншими цілями шпигунської мережі були колишній співробітник СК рф Кіріл Качур, який виїхав до Британії та виступає проти війни, і політичний біженець із Казахстану Бергей Рискалієв.
Крім того, обвинувачені планували провести демонстрацію біля посольства Казахстану в Лондоні, щоб потім передати дані про її «організатора» Казахстану й у такий спосіб поліпшити відносини країни з росією.
Марсалек, керівник шпигунської мережі, був директором фінансового стартапу Wirecard, який збанкрутував 2020 року, коли аудитори виявили, що з його рахунків зникли майже 2 млрд євро. Влада Німеччини та Австрії вважає Марсалека ключовою фігурою в розкраданні грошей, його оголосили в міжнародний розшук. Після краху Wirecard Марсалек утік до білорусі, звідки дістався до росії. За даними журналістів, він отримав російський паспорт на ім'я Германа Баженова.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
