Еколог пояснив, чому два російські судна з нафтою розламалися навпіл у Керченській протоці
За його словами, у зоні екологічного лиха опиняться райони росії – Бугазька коса, Краснодарський край
Розлиття понад 8000 тонн мазуту в Керченській протоці стане значно гіршою екологічною катастрофою, ніж була 2007 року внаслідок подібної аварії російського судна, стверджує одеський еколог і біохімік Владислав Балінський.
«11 листопада 2007 року, нафтоналивне судно під назвою «Волгонефть 139» так само, як і ці два («Волгонефть 212» і «Волгонефть 239») розкололося на дві частини й затонуло. Масові аварії подібних однотипних суден радянського виробництва 50-80-х років минулого століття є системним нехтуванням техніки безпеки та міжнародних конвенцій, зокрема MARPOL 73,78», – йдеться в дописі еколога у фейсбуці.
За словами Балінського, головна проблема цих суден у тому, що всі вони – результат «модернізації», проведеної росіянами неякісно і абияк.
«Виявляється, у 90-х роках росія їх у спішному порядку переробляла під вимоги міжнародних стандартів. Робила це просто і по-російськи нехитро – укорочення методом вирізання середини корпусу і зварювання носа з кормою. Тепер зрозуміло, чому всі навпіл», – розповідає він.
Таких нафтоналивних суден у росії – десятки, і вони перевозять зараз нафту в різних акваторіях, зокрема в Балтійському морі, створюючи небезпеку для місцевої екосистеми.
Еколог нагадує про наслідки екологічної катастрофи 2007 року судна «Волгонефть 139»: у море було вилито близько 3000 тонн мазуту. Чиновники рф називали збитки від розливу мазуту – $250 млн, хоча українські та міжнародні екологи стверджували, що реальний збиток щонайменше вдесятеро вищий. Десятки тисяч птахів, загиблих у Таманській затоці, сотні тонн знищених гідробіонтів (риби і морські ссавці. – Mind), десятки кілометрів забрудненого мазутом узбережжя по обидва боки Керченської протоки.
«Тоді на очищення узбережжя пішли місяці роботи тисяч людей, і це тільки для того, щоб лопатами зібрати частину забрудненого піску й гальки. Затонула частина мазуту десятиліттями продовжувала отруювати море. Україна тоді так і не зуміла отримати компенсацію», – пише Балінський.
Цього разу обсяг вилитої в море нафти майже втричі більший – 8600 тонн.
«По-друге, зараз температура води значно нижча 7–10 °C, і відстань до узбережжя за напрямком вітру значно більша. А це означає, що більша частина мазуту опиниться у вигляді згустків на дні. Ось цей, який опиниться на дні, зібрати вже неможливо – тепер ці згустки обмежено переміщатимуться морськими течіями і з підвищенням температури періодично спливатимуть як райдужна жирна плівка, отруюючи все живе навколо», – пояснює еколог.
Він стверджує, що, беручи до уваги швидкість і напрямок вітру, весь поверхневий мазут буде винесено на південний бік Таманського півострова, у бік Бугазької коси (Краснодарський край), Анапи. Саме ця частина морського узбережжя, ймовірно, опиниться в зоні екологічного лиха насамперед.
«Щодо того, як переміщатиметься затонулий мазут, де й коли він може спливти – мені сказати поки що важко. Це робота для гідрометеорологів та океанологів на найближчі 50 років. У будь-якому разі вже зараз очевидно, що йдеться про потенційний збиток у десятки мільярдів доларів», – зазначає експерт.
Бекграунд. Нагадаємо: міжнародна екологічна організація Greenpeace різко засудила російське військово-політичне керівництво за мілітаризацію акваторій Чорного й Азовського морів, що, за їхніми словами, стало причиною нинішньої екологічної кризи.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
