Дружні до України міністри МЗС і оборони зберегли свої посади в новому уряді Франції

Новий склад кабінету міністрів увечері у понеділок, 23 грудня, оголосив голова адміністрації президента Франції.

Уряд сформовано через десять днів після призначення главою держави нового прем'єр-міністра країни – центриста Франсуа Байру, передає RFI.

Свої посади зберегли голови низки ключових відомств із попереднього уряду.

Міністр оборони – Себастьєн Лекорню. Давній соратник президента Еммануеля Макрона, який перейшов на його бік у 2017 році з табору французьких правих, очолює військове відомство з 2022 року (до цього три роки обіймав різні посади в уряді). Саме він просуває ідею розміщення в Україні західних військ неядерного стримування.

«Уявіть припинення вогню або мирний договір – ви зрозумієте, що питання розміщення сил неядерного стримування на території України, щоб бути в змозі відбити нову загрозу з боку росії, – це питання, над яким потрібно працювати негайно», – заявляв Лекорню.

Міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро. Представник центристської партії Демократичний рух MoDem, яку очолює Франсуа Байру. Партія входить до складу пропрезидентського блоку у Національних зборах. Главою МЗС він став 21 вересня при формуванні уряду Мішеля Барньє. До цього з лютого обіймав у дипломатичному відомстві посаду міністра-делегата у справах Європи.

Барро заявляв, що Париж не має наміру встановлювати жодних «червоних ліній» щодо підтримки України, і що Київ може завдавати ударів по росії французькими ракетами великої дальності SCALP «за логікою самооборони».

Барро також розповідав про роботу над запрошенням України до НАТО, про що просив президент Зеленський.

«Ми відкриті для того, щоб надіслати запрошення, і тому в наших дискусіях з нашими друзями та союзниками, і з друзями та союзниками України ми працюємо над тим, щоб наблизити їх до наших позицій», – сказав Барро.

Інші міністри

Міністр внутрішніх справ Брюно Ретайо. Представник правої консервативної партії «Республіканці» (голлісти). Очолив МВС у вересні цього року при формуванні уряду Мішеля Барньє з представників партії Макрона, її союзників із центристського блоку в парламенті, а також правих «Республіканців». Раніше Брюно Ретайо очолював партійну фракцію у Сенаті, де праві мають більшість. Ретайо відомий своїми вкрай консервативними поглядами та жорсткою позицією щодо імміграції.

Елізабет Борн, яка обіймала посаду прем'єр-міністра з травня 2022 по січень 2024 року, призначена міністром освіти – у ранзі державного міністра.

Міністром юстиції призначено Жеральда Дарманена. З 2020 по січень 2024 року він обіймав посаду голови МВС. З 2017 до 2020 року відповідав у французькому уряді за питання бюджету. Свою політичну кар'єру Дарманен розпочинав у правій партії «Республіканці», де вважався одним із близьких молодих соратників Ніколя Саркозі. На бік Макрона перейшов у 2017 році.

Колишнього соціаліста Манюеля Вальса, який обіймав посаду прем'єр-міністра Франції з квітня 2014 по кінець 2016 року, призначений міністром у справах заморських територій.

Міністром економіки та фінансів призначено Еріка Ломбара. В уряд він перейшов з посади директора державного фінансового та інвестиційного органу Caisse des Dépôts et Consignations.

Сам прем’єр-міністр Франсуа Байру – політик, який добре відомий французам уже кілька десятиліть і послідовно відстоює центристські позиції. З 2007 року очолює партію Демократичний рух MoDem. З 2014 року обіймає посаду мера південного міста По.

Байру тричі балотувався на пост президента Франції (2002, 2007, 2012). У 1993 – 1997 роках обіймав посаду міністра освіти.

Франсуа Байру є вірним союзником Еммануеля Макрона з 2017 року. Його партія MoDem входить до пропрезидентського центристського блоку в парламенті (разом із партією самого Макрона «Відродження» та правоцентристською партією «Горизонти» екс-прем'єра Едуара Філіпа).

У 2017 році обіймав посаду міністра юстиції у першому уряді Макрона.

Дипломований університетський викладач класичної філології, Байру – автор кількох книг про французьку історію епохи Генріха IV.

При вступі на посаду Байру процитував історичну фразу, яку виголосив Франсуа Міттерран, коли дізнався 10 травня 1980 року про своє обрання на пост президента Франції: «Ось нарешті і починаються неприємності».