Аналіз російської воєнної машини: KSE Institute оприлюднив нове дослідження

Аналітичний центр при Київській школі економіки (KSE Institute) оприлюднив нове дослідження «Аналіз російської воєнної машини: Ключові гравці та вузли», де аналітики розглянули виробничі потужності військово-промислового комплексу (ВПК) росії, ключових гравців, критично важливі географічні кластери та роль Китаю.

Про це повідомляє пресслужба KSE Institute.

У пресслужбі зазначили, що дослідження є частиною серії аналітичних матеріалів, присвячених військово-промисловому комплексу росії.

Перший розділ дослідження присвятили еволюції російського військово-промислового комплексу та його здатності забезпечувати військові потреби. Другий розділ аналізує ключові структури, які підтримують функціонування російської воєнної машини. Третій – додає географічний вимір, окреслюючи основні військово-промислові кластери. У четвертому – дослідили роль Китаю в підтримці російського ВПК.

За словами аналітиків, військово-промисловий комплекс росії трансформувався за останні 20 років після пострадянського занепаду, однак досі зберігає дублювання функцій і неефективність.

Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну військові витрати агресора різко зросли. Фінансування надходить із федерального та регіональних бюджетів, банківських кредитів, а також через невиплачені зобов’язання перед державою. Водночас галузь відчуває дедалі більший тиск через санкції, дефіцит робочої сили, зростання витрат і скорочення експорту озброєнь. Наразі росія відновлює старе обладнання, нарощує внутрішнє виробництво й обмежує обсяги імпорту.

У дослідженні наголосили, що співпраця рф із Північною Кореєю та Іраном, які постачають артилерійські боєприпаси та військові технології, набула вирішального значення.

Новий аналіз військово-промислового комплексу росії показує, що цей сектор залишається висококонцентрованим і контрольованим державою. Десять найбільших корпоративних груп ВПК, тісно пов’язаних з урядом, контролюють 52% усіх активів, що що підкреслює домінування старих радянських структур. Так, 54% із 4322 активних підприємств ВПК, що контролюють 76% активів, зареєстрували до 2010 року.

Багато компаній нарощують виробництво для підтримки війни росії проти України. Попри те що повномасштабне вторгнення триває три роки, значна частина підприємств ВПК досі залишається поза санкціями. Водночас дані про оборонні закупівлі непрозорі, однак окремі випадки вказують на активне розширення виробничих потужностей.

Дослідники визначили 113 ключових військово-промислових кластерів, які забезпечують 82% вантажопотоків і 92% контрактів на закупівлі, що свідчить про залежність сектору від інтегрованих ланцюгів постачання. 

У пресслужбі розповіли, що Китай залишається ключовим постачальником для російського військово-промислового комплексу, забезпечуючи експорт високотехнологічної електроніки та промислового обладнання попри західні санкції. Із 2022 року двостороння торгівля між країнами різко зросла. У 2024 році імпорт росії з Китаю сягнув $115 млрд, що на 72% перевищує показники довоєнного рівня. У 2023 році Китай та Гонконг забезпечили 76% постачань військової продукції до росії, а 90% всього обмеженого високотехнологічного імпорту здійснили через Китай.

Ці постачання надходять до росії трьома шляхами: через прямі китайські аналоги західних товарів, виробництво західних компаній у Китаї, реекспорт через китайських посередників. У низці ключових категорій компонентів Китай фактично став монопольним постачальником для російського ринку.

«Послаблення санкцій дало б російській воєнній машині вкрай необхідний перепочинок у той момент, коли вона стикається зі структурним тиском, що зростає. Це створило б пряму загрозу європейській безпеці та глобальній стабільності. Вкрай важливо продовжувати тиск, викриваючи слабкі місця військово-промислового комплексу росії, який уже потерпає від неефективності, корупції та відсутності модернізації», – додали аналітики KSE Institute.

Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що український чиновник сказав Politico, що Україна відкрита до послаблення санкцій проти росії. Пізніше в Центрі протидії дезінформації уточнили, що заява Власюка не означає, що Київ підтримує зняття санкцій.