Економіст: угода про надра між США та Україною не перекреслить партнерство Києва з Євросоюзом у стратегічних ресурсах
За словами експертки, 20 із 34 найважливіших стратегічних копалин знаходяться в Україні
Оскільки на завершальній стадії знаходяться переговори України та США щодо угоди про корисні копалини, у яких Вашингтон має амбітні плани з контролю над українськими природними ресурсами, експерти аналізують, наскільки це може перекреслити перспективу партнерства України та ЄС у галузі стратегічних ресурсів.
«Це можна порівняти з бізнесом. Кожна компанія має цілу низку ключових клієнтів. Також у більшому масштабі можна розглядати і співпрацю з ЄС та США. Важливо, щоб Україна не лише добувала, а й здійснювала подальшу переробку сировини. Покупцями цієї продукції можуть бути і ЄС, і США, які конкурують за доступ до ресурсів», – стверджує економістка Ізабелла Гуревич в інтерв’ю DW.
На її думку, угода поки що більше нагадує не реальні інвестиції, а спосіб здобути гарантії безпеки.
«З погляду довгострокового розвитку економіки пріоритетом Києва має бути співпраця з ЄС, яка фокусується на сталому розвитку та створенні доданої вартості в сировинній галузі. Але короткостроково питання безпеки більш насущне, а значить, й угода зі США. Це складне політичне балансування», – зазначає вона.
Економістка нагадує, що з Європейським Союзом Україна вже має конкретну угоду про співпрацю у цій сфері, яка передбачає спільні зусилля щодо розвитку видобутку стратегічно важливих копалин. Ця угода була підписана ще у 2021 році.
«ЄС визначив 15 «технологій майбутнього», важливих для «зеленої» та цифрової трансформації, а також для розвитку оборонних технологій. Для розвитку цих «технологій майбутнього» потрібні надійні постачання 34 види критичної сировини. 20 із них є в Україні. Це дуже великий показник. Ця сировина потрібна для виробництва супутників, безпілотних систем, сонячних панелей, серверної інфраструктури. Але перш за все йдеться про виробництво літій-іонних батарей. Саме тому ЄС та Україна є стратегічними партнерами як щодо стратегічної сировини загалом, так і щодо перспективи виробництва літій-іонних батарей зокрема. Україна має поклади багатьох корисних копалин, необхідних саме для літій-іонних батарей», – наголосила Гуревич.
Мінусом вона називає надмірну забюрократизованість, властиву ЄС.
«ЄС підтримує Україну з питань геологічної розвідки та створення прозорої системи доступу до геологічної інформації. Це перші кроки, що сприяють залученню інвесторів у перспективі. Україну запрошують на європейські сировинні конференції, які є майданчиком для залучення інвестицій у видобуток і переробку корисних копалин», – розповіла Гуревич.
Також вона прокоментувала пропозицію росії Сполученим Штатам розробляти їхні корисні копалини.
«Така пропозиція дуже сумнівна з морального погляду. Але й з економічного погляду є сумніви. Адже розробка перспективних родовищ є довгостроковою інвестицією. Такі інвестиції вимагають гарантій передусім з огляду на норми правової держави. Тут США мають визначитися, чи вважають вони росію правовою державою», – зазначила вона.
Бекграунд. Тим часом міністр фінансів США заявив, що «українці в останній момент вирішили внести зміни в угоду про копалини».
З української сторони стверджують, що Вашингтон наполягає на підписанні разом з основним документом додатку про інвестиційний фонд.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
