Євросоюз створить «стіну проти дронів» за допомогою українських технологій
Брюссель використає «українську винахідливість для здобуття переваги на полі бою», стверджує фон дер Ляєн
Проникнення групи російських дронів у Польщу показало, що НАТО не готово ефективно протистояти масовим нальотам дешевих безпілотників.
Європейські країни після вторгнення в Польщу російських дронів вирішили посилити антидроновий захист, виділивши на це мільярди євро з оборонного бюджету. Головним постачальником технологій для запропонованої «стіни проти дронів» стане Україна, яка найкраще знає, як боротися з БпЛА, пише Financial Times.
Євросоюз створить «безпілотний альянс» з Україною і виділить на це 6 млрд євро, з метою використати «українську винахідливість для здобуття переваги на полі бою», заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Європі необхідно побудувати «стіну проти дронів» на своєму східному кордоні, додала вона: ця система, яка «зможе реагувати в режимі реального часу», «спільно розроблятиметься, спільно розгортатиметься та спільно експлуатуватиметься».
Країни на східному фланзі НАТО отримають дві третини коштів із сформованого ЄС пулу видатків на оборону у розмірі 150 млрд євро. Ці кредити можуть бути спрямовані і на ініціативу «Стіна проти дронів», якщо держави ЄС «хочуть забезпечити спільний підхід до захисту блоку», сказав у вівторок представник ЄК Томас Реньє.
«Існує ціла категорія загроз, від яких Європі зараз важко захиститися», – каже Макс Ендерс, директор з розвитку бізнесу мюнхенської компанії Tytan, яка виготовляє безпілотні перехоплювачі, що використовуються в Україні. Обидві сторони постійно вдосконалюють свої БпЛА та перехоплювачі, зауважує він.
«Європейська оборона надто роздроблена, але саме в цій галузі нам дійсно необхідно посилити координацію, – сказав FT чиновник ЄС. – Не можна, щоб одна держава [на фланзі НАТО] робила на своєму кордоні одну, а іншу – зовсім іншу. росія використовуватиме наші слабкості у своїх діях».
Президент України Володимир Зеленський одразу після вторгнення російських дронів у Польщу запропонував дати союзникам усі необхідні рекомендації щодо відбиття таких атак. У Варшаві вирішили направити для цього в Україну своїх військових спеціалістів.
Оскільки звичайні радари не можуть виявити невеликі ударні безпілотники, що низько летять, українські технологічні компанії розробили загальнонаціональну систему акустичних датчиків, здатних ідентифікувати такі дрони за звуковим сигналом. Ці дані передаються сотням мобільних груп, оснащених зенітками та великокаліберними кулеметами, що набагато дешевше, ніж винищувачі й ракети-перехоплювачі.
Аналогічні системи розгортають у себе Литва та Латвія, а Румунія аналізує, як можна використовувати український підхід при зміцненні власної ППО.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
