Досвід окупованої Соледарської громади стає прикладом самоврядування воєнного часу

Через окупацію влада та жителі Соледарської громади були змушені покинути свої домівки, переїхати в інші міста України. Проте бажання втримати спільноту виявилось сильнішим за обставини – тому наразі працюють гуманітарні хаби в кількох містах, частина послуг вже надається, частина – відновлюється, а сама громада вже залучає ресурси на відновлення після Перемоги.

Місцева влада почала збирати інформацію про мешканців із самого початку вторгнення у 2022 році, одразу після переїзду з-під окупації. Після виїзду та першого періоду переосмислення громада почала створювати гуманітарні хаби в містах найбільшого скупчення своїх жителів – у Дніпрі та Києві.

У цих хабах люди спочату отримували продуктові набори, постіль, предмети гігієни. Згодом з’явилися дитячі заняття, консультації юристів і психологів, соціальні програми.

Згодом мережа розширилася. Крім Дніпра та Києва, відкрити хаб у співпраці з Бахмутською районною державною адміністрацією в місті Кривий Ріг, в Черкасах – у співпраці з Торецькою громадою. Туди мешканці можуть звернутися з документами, які не обробить жоден інший орган. Окремим напрямком стала медицина.

«Ми почали з Добропілля, де відновили центр первинної медико-санітарної допомоги. Потім відкрили амбулаторії в Кам’янському та Жовтих Водах. Зараз маємо понад 7 тисяч пацієнтів, але реально обслуговуються близько трьох тисяч – і це дозволяє нам отримувати кошти від НСЗУ та підтримувати систему», – розповідає перший заступник начальника Соледарської міської військової адміністрації Андрій Рябуха.

Попри втрату адміністративного центру і вимушену релокацію, громада не зупиняється. Вона продовжує працювати з документами, забезпечувати соціальні виплати, відновлювати медичні послуги. Але головне – думає не лише про теперішнє, а й про майбутнє.

«U-LEAD вчить нас шукати партнерів, залучати ресурси, правильно оформлювати документи й гранти. Це дає шанс не просто вижити, а й будувати підґрунтя для відновлення», – підкреслює Андрій Рябуха.

Постійні консультації, семінари та обміни досвідом створюють відчуття підтримки: громада не залишена сам-на-сам зі своїми проблемами.

Попри руйнування і втрату адміністративних будівель, Соледарська громада доводить: місцеве самоврядування має сенс навіть тоді, коли територія частково окупована. Органи влади залишаються єдиною точкою опори для людей, які розпорошилися по різних містах України.

«Досвід Соледарської громади є одним з унікальних прикладів того, як у найважчих умовах можна зберігати силу спільноти. Їхні хаби – це справжні осередки підтримки: сюди приходять не тільки за допомогою, а й за відчуттям дому, за спілкуванням, за тим теплом, якого так бракує переселеним людям. Це місця, де завжди багато життя, де люди активно беруть участь у заходах, допомагають одне одному. Найбільше вражає те, якими багатофункціональними стали працівники: окрім виконання основних обов'язків, вони і організатори, і логісти, і психологи, і волонтери. Це не просто робота, це справжнє служіння своїм людям, своїй громаді», – зазначає Вікторія Троценко, керівниця Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» в Донецькій області.