У 2026-му війну визначатимуть технології: від дронів і ШІ до робото-танків і лазерів – прогнози інсайдерів

2026-й може стати роком, коли війна зміниться радикально – не через появу нових танків чи бомбардувальників, а завдяки поширенню автономії, дронів, роботів і штучного інтелекту. За словами представників оборонної індустрії, бюджет, масштаб виробництва та технологічна адаптація саме таких систем є вирішальним.

Про це пише United24 Media на основі опитаних експертів у галузі.

За їхніми словами, основні технологічні тренди, які змінюють військове обличчя світу, – це штучний інтелект, автономні технології та масштабованість.

Військові і розробники наголошують, що технології мають бути не просто «цікавими прототипами», а доступними, дешевими та стандартизованими.

«Проблема номер один – це завжди проблема фінансів та ресурсів… У 2026 році ми повинні зосередитися на здешевленні технологій та їх кількісному масштабуванні», – каже Юрій «Філ» Філатов, керівник відділу безпілотних систем однієї з бригад ЗСУ.

На практиці це означає менше дорогих і великосерійних проєктів – більше доступних дронів, систем РЕБ, автономних систем, якими можна озброїти значну кількість підрозділів.

Штучний інтелект посів центральне місце у планах розвитку. Представники оборонної платформи Brave1 заявляють, що вже працюють над «автономним розпізнаванням цілей, швидким аналізом даних, навігацією і наведенням, системами розмінування та 3D-моделюванням місцевості» – багато що із цього концентрується на дрон-мережах.

«Автономні дрони можуть виконувати місії навіть за умови втрати сигналу або активних перешкод», – пояснюють у Brave1.

Це змінює уявлення про командування – рішення, які раніше вимагали годин або днів, тепер можуть прийматися за хвилини.

Піхота також у найближчому майбутньому зміниться в бік роботів, наземних UGV (роботизовані наземні бойові модулі) і лазерів.

За словами медика й керівниці «Snake Island Institute» Вікторії «Торі» Гончарук, уже зараз деякі ударні UGV використовуються на передовій.

«Ударні UGVs вже доводять свою цінність. Я очікую, що незабаром ми побачимо UGV-проти-UGV сутички на полі бою», – впевнена вона.

За її прогнозами, такі системи полегшують людський ресурс – «вони не замінять піхоту повністю, але значно зменшують кількість людей, необхідних для утримання квадратного метра фронту».

Серед інших перспектив – прецизійні вогневі платформи з дистанційним наведенням, системи знищення укріплень чи логістичних вузлів та логістичні UGV-роботи, які зменшують ризики для людей.

Окремо згадується розвиток енергетичної зброї: лазери, мікрохвильові установки, системи РЕБ – які можуть стати ефективним засобом протидії дронам та БпЛА.

Очікується, що Україна та країни НАТО масово інвестуватимуть у Interceptor-дрони – «дрони проти дронів», системи перехоплення плануючих бомб, а також вдосконалені мережі зв’язку, стійкі до РЕБ. 

«Ми відкриті до рішень: перехоплення дронів, захист від плануючих бомб, стійкі системи зв’язку – це зараз першочергові пріоритети», – пояснює представниця європейського оборонного акселератора.

За даними Reuters, у листопаді 2025 року українські оборонні підприємства почали масове виробництво нових interceptor-дронів, розрахованих на захист від масових атак ворога.

Військові технології, які лише кілька років тому вважалися футуристичними, стають масовими, доступними та масштабованими. Це означає, що не лише країни-супердержави, а й середні держави можуть мати значну бойову потужність.

Автономні системи, роботизовані UGV і масові дрони змінюють саму природу війни, переходячи від великої армії до «сіткового» технологічного war-fare, зазначають експерти.

Якщо такі технології випрацювати на рівні стандартів і масового виробництва – це може знизити людські втрати, підвищити адаптивність оборони, зменшити витрати.

2026 – це рік, коли війна змінює своє обличчя, наголошує видання. Перемога на полі бою вже майже не залежить від кількості танків або колісної техніки, як раніше; тепер – це питання технології, масштабу й спроможності адаптувати індустрію.

Якщо країни, як Україна, зможуть втримати темп, стандартизувати виробництво, інтегрувати ШІ, роботи й дрони – вони зможуть конкурувати навіть із більшими суперниками. І саме тому майбутнє війни визначатиметься не стільки арміями, скільки тими, хто контролює технології.