В МЕА повідомили, які країни постраждають найбільше через енергетичну кризу в Перській затоці

Понад 40 об'єктів енергетичної інфраструктури в дев'яти країнах Близького Сходу зазнали «серйозних або дуже серйозних» ушкоджень унаслідок військових дій, і на відновлення роботи родовищ, нафтопереробних та газових заводів, трубопроводів піде час. Тому погіршення глобальних ланцюгів постачань триватиме і після закінчення конфлікту. 

Про це заявив виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Біроль, передає Bloomberg.

«Не тільки нафта і газ, а й робота низки життєво важливих артерій світової економіки (торгівля нафтохімічною продукцією, добривами, сіркою та гелієм) повністю перервана, що матиме серйозні наслідки для світової економіки», – пояснює Біроль.

З країн Перської затоки експортується близько 20% світових постачань нафти та ЗПГ, також регіон є одним із найбільших постачальників найпоширеніших азотних добрив у світі. Зупинка експорту добрив із Близького Сходу загрожує світу продовольчим шоком.

А у випадку з енергоресурсами готовність МЕА вивести на ринок 400 млн барелів нафти є лише тимчасовим рішенням, за словами Біроля: «Єдиним реальним розв'язанням проблеми з перебоями в постачанні палива» є відновлення судноплавства Ормузькою протокою.

Через свою сильну залежність від близькосхідних нафти та газу Азія постраждає найбільше, зазначив Біроль.

Країни Азії, що розвиваються, закуповують 4/5 зрідженого газу, що поставляє Катар, експорт якого повністю зупинився: Найбільший у світі завод зі зрідження газу став одним із тих об'єктів, що зазнали іранських ударів, його пошкодження такі, що ремонт може тривати три – пять років.

Бекграунд. Як повідомлялося, MEA консультується з урядами Азії та Європи щодо вивільнення більшої кількості нафти «у разі потреби».