Після «Павутини»: в Україні обговорюють новий формат служби — дистанційних операторів бойових дронів

Рік тому, 1 червня 2025 року українські спецслужби провели унікальну спецоперацію «Павутина», під час якої було уражено щонайменше 12, а за даними СБУ, значно більше стратегічних російських бомбардувальників.

Операція «Павутина» може стати не лише однією з найуспішніших спецоперацій війни, а й початком нової моделі оборони України. Таку думку висловив розробник FPV-дронів «Оса» та учасник створення технологічних рішень для «Павутини» Валерій Боровик у великому інтерв'ю для ZN.UA.

За його словами, досвід українських спецслужб продемонстрував, що сучасними ударними дронами можна ефективно керувати на відстані сотень і навіть тисяч кілометрів від цілі.

«Вона (операція) практично бездоганно показала можливості дистанційного керування ударними дронами пілотами, які можуть перебувати на відстані тисяч кілометрів від цілі», – зазначив він.

Боровик пропонує концепцію так званої «Дистанційної війни дронів» (ДВД). Її суть полягає в тому, що бойові дрони, системи ППО, турелі або морські безпілотники можуть перебувати безпосередньо в зоні бойових дій, тоді як оператори керуватимуть ними з безпечних локацій.

Подібні рішення вже частково використовуються українськими військовими.

За задумом, така модель дозволить значно знизити ризики для особового складу та залучити до оборони значно ширше коло людей.

«ДВД може змінити логіку мобілізації та значно знизити психологічний бар’єр служити у війську, страх загинути та суттєво збільшити кількість людей, які можуть стати на захист України незалежно від фізичної підготовки, статі та віку», – каже технолог.

Він наголошує, що пропозиція створити новий формат контрактної служби для операторів безпілотних систем вже існує не просто на рівні задуму, а починає втілюватися в реальність.

Йдеться про можливість проходження військової служби як професійного оператора дронів із гарантованим виконанням саме дистанційних бойових завдань.

Боровик вважає, що це може суттєво змінити ставлення суспільства до мобілізації.

«Не ламати через коліно, а запропонувати нову форму участі – більш технологічну, захищену й зрозумілу».

За його словами, до такої системи потенційно можуть долучатися жінки, студенти, люди старшого віку, фахівці критичної інфраструктури та навіть громадяни з певними фізичними обмеженнями після відповідного навчання й сертифікації.

Експерт описує кроки, які мають вжити Генштаб, Міноборони та інші відомства для впровадження таких змін.

Зокрема – створення мережі підготовлених до дистанційного керування засобів ураження та розвідки в тих місцях, що найбільше відповідають цілям успішного виконання поставлених завдань.

Такі засоби вже починають активно застосовуватися. «Вже були застосовані проти шахедів дрони-інтерсептори, якими дистанційно керували пілоти за тисячі кілометрів. Уже застосовуються в малій ППО дистанційно керовані турелі, де оператори перебувають у захищених місцях дислокації. Вже успішно працюють надводні дрони, керовані екіпажами з іншої країни», – розповів Боровик.

Експерт наголошує, що можна створити таку систему, коли дрони активуються біля лінії зіткнення, а пілоти з різних країн можуть  виконувати дистанційно бойові завдання в реальному часі.

«Тоді мене зупинили моральні та юридичні питання. Наскільки допустимо залучати цивільних людей з інших країн до реальних бойових дій? Як це має регулюватися законодавством? Де проходить межа між оператором, добровольцем, гравцем і повноцінним учасником війни?», – каже військовий.

І вказує, що Україна вже має досвід роботи з громадянами інших держав зі складу інтернаціонального легіону, тому все можна правильно оформити і зробити.

Окремий напрямок – масштабування принципів операції «Павутина» на всю лінію фронту.

Йдеться про створення мережі так званих «флай-боксів» – платформ із дронами, які перебувають у режимі очікування та можуть бути активовані віддаленими операторами в потрібний момент.

Такі системи можуть використовуватися не лише для ударів по противнику, а й для охорони стратегічних об'єктів, протиповітряної оборони та боротьби з дронами-камікадзе.

Мова йде про формування нового типу війська, де ключовим ресурсом стає не кількість людей на передовій, а кількість підготовлених операторів, каналів зв'язку та безпілотних платформ.

Якщо концепція отримає підтримку військового командування, Україна може стати першою державою світу, яка системно інтегрує дистанційну службу операторів дронів у структуру національної оборони.

«Ми маємо виграти не кількістю живої сили, а кількістю й ефективністю втілення наших проривних ідей», – зазначає Боровик.

Бекграунд. Між тим повідомлялося, що українські дрони дісталися до російських маршрутів постачання за 205 км від фронту. Луганськ, Старобільськ, Алчевськ, Брянка та Кадіївка тепер перебувають під контролем дронів, повідомили в ЗСУ.