Польський бізнес нарощує інвестиції в Україну, але скаржиться на непрозорі тендери та протекціонізм

Попри війну польські компанії продовжують інвестувати в Україну, реалізують нові проєкти в енергетиці, фінансовому секторі, інфраструктурі та виробництві, однак дедалі частіше стикаються з непрозорими тендерами, проявами протекціонізму та бюрократичними перепонами.

Про це в інтерв’ю MIND розповів очільник Міжнародного товариства польських підприємців в Україні (МТППУ) Даріуш Гурчинський.

За його словами, одним із найбільших інвесторів цього року стала польська продовольча група Maspex, яка в червні придбала 80% акцій ТОВ «Торговий дім «Карпатські Мінеральні Води» більш ніж за $30 млн. Ще однією знаковою угодою стало придбання фінтех-компанією ZEN.com 100% акцій українського PINbank за 175 млн грн із планами інвестувати в його розвиток ще майже 1 млрд грн.

«Якщо говорити про цьогорічні інвестиції – яскравим прикладом є польська продовольча група Maspex, яка в червні придбала 80% акцій ТОВ «Торговий дім «Карпатські Мінеральні Води». А у квітні польська фінтех-компанія ZEN.com купила 100% акцій українського PINbank і планує вкласти ще майже 1 млрд грн у розвиток банку», – сказав Гурчинський.

Серед найбільших інфраструктурних проєктів співрозмовник назвав плани польського уряду профінансувати будівництво нової автомагістралі М10 від пункту пропуску Корчова – Краківець до Львова, а також проєкт KovelEnergoPort, який реалізує компанія Hanplast. Він передбачає будівництво сонячної електростанції потужністю 6 МВт та системи накопичення енергії загальною вартістю 42 млн євро. Водночас найбільшими польськими інвесторами в Україні залишаються Cersanit і Barlinek.

«Група компаній Cersanit із 2008 року інвестувала в економіку України понад $187 млн. Польська група Barlinek із 2007 року вклала понад 110 млн євро та продовжує працювати в Україні навіть після російських атак на свій завод у Вінниці», – зазначив співрозмовник.

Він також повідомив, що Unimot інвестує близько 60 млн євро у створення паливно-енергетичного комплексу на Львівщині, а будівельна компанія Unibep реалізує реконструкцію міжнародного пункту пропуску Шегині – Медика. Разом із тим польський бізнес заявляє про системні проблеми під час роботи в Україні. За словами співрозмовника, інвестори стикаються з непрозорими тендерами, дискримінаційними умовами участі та бюрократією.

«Такі випадки мають місце. Польські інвестори відзначають занадто короткі строки й надмірно суворі вимоги до учасників процедур. Також непоодинокі випадки, коли умови тендеру завчасно прописуються під українську компанію. І тут уже йдеться про реальний протекціонізм», – наголосив Гурчинський.

Як приклад він навів ситуацію з компанією Unibep, яка виграла тендер на реконструкцію пункту пропуску Краківець – Корчова, однак після визначення переможця результати закупівлі були скасовані.

«Компанія виграла тендер, але потім з українського боку виникли процедурні проблеми. У підсумку результати тендеру було анульовано й угоду не підписали. Ця історія свідчить, що в Україні, на жаль, застосовуються недоброчесні методи до польських інвесторів», – заявив співрозмовник.

Окрім тендерів, польські компанії називають серед основних проблем недосконалість судової системи, тривалі процедури введення об'єктів в експлуатацію та багатогодинні черги на українсько-польському кордоні. Попри це польський бізнес не відмовляється від участі в повоєнній відбудові України. За словами співрозмовника, понад 3500 польських компаній уже зареєстровані в Польській агенції інвестицій та торгівлі (PAIH) і зацікавлені в реалізації проєктів у сферах інфраструктури, логістики, енергетики та виробництва.

«Польща так чи інакше братиме участь у відбудові України. Усі компанії, які реально працюють тут, уже сьогодні зацікавлені брати участь у цих проєктах, навіть не очікуючи закінчення війни. Але інвестори хочуть мати гарантії безпеки своїх капіталовкладень і страхування воєнних ризиків», – підсумував Гурчинський.

Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що, попри політичні й історичні суперечності між Україною та Польщею, польський бізнес не відмовляється від планів інвестувати в українську економіку. Навпаки, підприємці розглядають Україну як стратегічний ринок і продовжують розширювати співпрацю, роблячи ставку на відбудову країни, енергетику, фінансовий сектор і ритейл.