Куюн закликав Україну створювати запаси пального у підземних сховищах

Україні необхідно терміново готуватися до можливих перебоїв із постачанням пального восени та взимку, створюючи децентралізовану систему запасів і розвиваючи підземні сховища. Про це заявив директор консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.

За його словами, липнева «міні-криза» на паливному ринку показала вразливість системи навіть за значних обсягів імпорту. Наразі ситуація стабілізувалася, однак восени та взимку ризики можуть суттєво зрости, стверджує він у дописі в соцмережі.

Куюн вважає, що ключова проблема полягає не стільки у світових цінах на нафту, скільки у фізичній доступності пального для України.

Одним із головних ризиків він називає поступове погіршення логістики через український південь. російські удари по транспортній інфраструктурі скорочують доступні маршрути постачання, водночас збільшуючи навантаження на автомобільні перевезення та сухопутні прикордонні переходи.

«Ворог поступово відрізає нам Південь. Це потрійний удар: зменшення каналів постачання пального, збільшення споживання від переорієнтації «морського» експорту на «колеса», збільшення навантаження та зменшення пропускної здатності кордону для імпорту пального», – написав Куюн.

Великі нафтобази стануть легкою ціллю: директор «А-95» виступив проти ідеї створення мінімальних запасів виключно силами паливних компаній на їхніх звичайних складах. За наявною у нього інформацією, уряд планує запустити відповідну систему з 1 жовтня.

«Нам потрібні запаси. І не просто запаси, а децентралізовані», – наголосив експерт.

Він звертає увагу на те, що традиційні наземні нафтобази вже не можна вважати безпечним місцем для накопичення великих обсягів пального.

«Я не знаю жодної вцілілої нафтобази на Лівобережжі. В цілому по країні, гадаю, немає стаціонарної нафтобази, куди з початку війни не прилітало», – зазначив Куюн.

За його словами, російські атаки дедалі більше поширюються і на менші об'єкти – зокрема АЗС та бензовози. Це несе загрози для компаній, які мають зберігати значні запаси пального.

Тому Куюн пропонує будувати підземні сховища. За його словами, відповідні проєкти вже розробляють держава та приватний бізнес.

Однак така інфраструктура щонайменше вдвічі дорожча за традиційні наземні резервуари. Куюн вважає, що держава могла б стимулювати її розвиток хоча б через спрощення та пришвидшення погодження проєктів, а також пільгове кредитування.

Водночас він застерігає від створення кількох надвеликих централізованих сховищ, які можуть стати пріоритетними цілями для російських ударів.

Натомість, на його думку, стійкішою була б мережа невеликих об'єктів, коли кожен імпортер міг би мати власне сховище місткістю 3–5 або 10 тисяч кубометрів.

«Може хтось там в уряді або вище марить великими сховищами, але не треба забувати, що це вже ціль, на яку можна і декілька ракет не пошкодувати», – написав Куюн.

Водночас швидко створити таку систему не вийде: за його оцінкою, будівництво може зайняти півтора-два роки навіть за умови негайного старту.

Куюн наголошує, що пальне можна тривалий час зберігати, тому такі запаси не стануть марними після завершення кризового періоду.

«За останні роки ми пройшли вже не одне випробування і завжди були свої сюрпризи. Серед останніх – минула зима. У 2022-му ми теж подолали справжню кризу без моря. Маємо зробити висновки і підготуватись, щоб пройти це спокійніше, без надриву і непотрібних витрат свого ресурсу», – підсумував він.

Бекграунд. Нагадаємо, раніше Куюн повідомив, що оператори АЗС не планують припиняти роботу, однак українцям доведеться звикати до нових правил користування заправками.