Зерна багато, а хліб дорожчає: чому українцям не варто чекати дешевих продуктів

В Україні дешевшає пшениця, аграрні склади переповнені, а фермери втрачають гроші. Здавалося б, це мало б зробити хліб дешевшим, але в магазинах ціни не поспішають знижуватися – навпаки, оглядачі стверджують, що до кінця року хліб може подорожчати ще на 3–5%.

Про те, чому надлишок зерна не означає дешевих продуктів і чого чекати від цін до кінця року, пише РБК-Україна.

Причина в тому, що ціна продукту залежить не лише від вартості сировини. Пальне, електроенергія, зарплати працівників і доставка теж коштують грошей. А через проблеми з експортом українським аграріям складно продавати вирощене зерно за кордон.

Вартість пшениці на внутрішньому ринку України впала приблизно до $120–130 за тонну. За оцінками учасників ринку, це на 30% нижче собівартості її вирощування.

Водночас зерна в країні достатньо. Цьогоріч зібрали близько 26 млн тонн пшениці, тоді як на внутрішнє споживання потрібно лише 7–8 млн тонн. Надлишок можна було б експортувати, але вивезти весь урожай не вдається.

У вересні, за даними Мінагрополітики, Україна експортувала близько 2,4 млн тонн агропродукції – це лише 46% від потенціалу, який оцінюють у 5 млн тонн на місяць.

Проблема в тому, що внутрішній ринок не може поглинути весь цей обсяг. Коли зерна багато, а покупців мало, ціна на нього падає. Фермери отримують менше грошей, а частина врожаю залишається на складах.

Але хліб не стає дешевшим, тому що сама пшениця становить лише близько 10–15% вартості буханця. Решта – це витрати на переробку, випікання, електроенергію, зарплати й доставку до магазинів.

За словами президента Всеукраїнської асоціації пекарів Олександра Тараненка, борошно за останні місяці подешевшало приблизно на 15%. Але це знизило собівартість хліба орієнтовно лише на 5%, адже інші витрати зростають.

Наприклад, хлібозаводам потрібні десятки автомобілів, щоб щодня розвозити продукцію по магазинах. Дорожчає пальне, обслуговування транспорту, електроенергія та пакування. Тож економія на борошні не перекриває решти витрат.

За прогнозом Тараненка, до кінця року хліб може подорожчати приблизно на 3–5%.

Експорт став дорожчим і складнішим

Щоб продати зерно за кордон, українським аграріям через зміну маршрутів доводиться витрачати більше грошей на доставку.

Як пояснив президент Асоціації міжнародних експедиторів України Віктор Берестенко, раніше значна частина зерна йшла через глибоководні порти Великої Одеси. Тепер використовують більше маршрутів через Дунай, західні кордони України та румунську Констанцу. Це означає додаткові перевалки, черги й витрати.

За оцінкою Берестенка, логістика подорожчала приблизно на $50–70 за тонну зерна, а для господарств, віддалених від дунайських портів, витрати можуть бути ще вищими.

Через затримки суден і вантажівок експортери також платять за простій. У результаті гроші, які могли б заробити аграрії, йдуть на транспортування та зберігання.

Це одна з причин, чому дешеве зерно не перетворюється на дешеві продукти в магазинах.

Проблеми фермерів можуть позначитися на цінах у 2027 році

Нинішня ситуація загрожує не лише доходам аграріїв. Якщо фермери продають зерно зі збитками, у них залишається менше грошей на підготовку до наступного сезону.

За даними учасників аграрного ринку, через фінансові труднощі господарства можуть економити на добривах та інших необхідних ресурсах. Це здатне знизити врожайність у майбутньому.

У галузі також попереджають про ризик скорочення посівних площ, хоча масштаб можливих змін залежатиме від фінансових умов і рішень самих фермерів.

«Багато фермерів зараз настільки економлять, що посіяли озиму пшеницю й не вносять добрив, як зазвичай. Що проросте до весни – те проросте», – каже заступник керівника KSE Агроцентр Павло Мартишев.

Навесні ж вони будуть вирішувати, чи підживлювати посіви, залежно від долі портів. Якщо порти залишаться закритими, ціна буде дуже низькою, а це закладає скорочення врожайності.

За оцінкою, наведеною в матеріалі РБК-Україна, через недоотриманий експорт Україна могла втратити близько $2,5 млрд валютної виручки. Менше валютних надходжень може посилювати тиск на гривню, а слабша гривня робить імпортні товари й частину виробничих витрат дорожчими.

Бекграунд. Про проблеми логістики, потужностей для зберігання надлишків зерна та посівної на тлі кризи в експорті  читайте в матеріалі «Як український агробізнес переживає блокування моря та експортну кризу». Досвідом фермерів Півдня поділився Сергій Сорокунський, агропідприємець із Херсонщини, засновник «Сапфір Агро».