Два посли Польщі пішли у відставку на тлі конфлікту президента й уряду навколо Конституційного трибуналу
Посли Польщі в Китаї та Румунії Якуб Кумох і Павел Солох подали у відставку на тлі загострення конфлікту навколо Конституційного трибуналу. Обидва пов'язали своє рішення з подіями довкола суду, де в ніч проти 31 жовтня зійшлися прихильники президента й уряду.
Про це йдеться в дописах у соцмережі X, які оприлюднили Якуб Кумох, Павел Солох, Радослав Сікорський та Том Роуз.
Першим про відставку 30 жовтня ввечері повідомив Кумох. Він написав, що через події в країні вважає подальше виконання обов'язків посла неможливим, і просить звільнити його з посади. Наступного дня подібну заяву зробив Солох. Він заявив, що не бачить можливості залишатися на посаді через спробу, на його думку, незаконного захоплення Трибуналу. Про своє рішення він поінформував Канцелярію президента та главу МЗС.
Сікорський відповів на заяву Кумоха, що неприйнятно завершувати місію таким чином, і додав, що той «більше не представляє Республіку Польща». Своєю чергою керівник Управління міжнародної політики президента Марцін Пшидач заявив, що Кумох пішов через порушення закону урядом Дональда Туска та силовий напад на Трибунал.
Безпосереднім приводом до кризи стало повідомлення на сайті Конституційного трибуналу, яке з'явилося ввечері 30 жовтня. У ньому йшлося про відсторонення голови суду Богдана Свєнчковського та його заступника Бартломея Соханського. Рішення ухвалила суддя Анна Корвін-Пйотровська. Вона заявила, що керівництво трибуналом переходить до неї як до судді з найбільшим стажем. Колишнє керівництво цього не визнало й заявило про незаконне захоплення сайту.
Суперечка навколо складу суду тривала і до цього. Сейм обрав нових суддів, зокрема Мацея Берека, але президент Кароль Навроцький відмовляється приймати присягу в частини з них. 14 жовтня Берек склав присягу в Сеймі за формулою «перед президентом», а 27 жовтня до трибуналу надійшов лист керівника президентської канцелярії Збігнєва Богуцького. У ньому йшлося, що, на думку президента, Берек не розпочав службу як суддя. Прем'єр Туск у середині жовтня запевняв, що трибунал почне працювати в конституційному складі, «чи комусь це подобається, чи ні».
Після оголошення про відсторонення біля будівлі суду зібралися протестувальники та опозиційні політики, серед них лідер партії «Право і справедливість» Ярослав Качинський. Опозиція назвала те, що відбувається, «державним переворотом». Навроцький перервав візит до Сенегалу й повернувся до Варшави, а вночі прибув до трибуналу. На вході виникла штовханина. Берек заявив, що президент обрав шлях фізичної конфронтації з суддею Корвін-Пйотровською. У президентській команді стверджують, що главі держави перешкоджали увійти.
За підсумками ночі президент оприлюднив заяву, яку біля суду зачитав керівник його кабінету Павел Шефернакер. У ній ідеться про порушення конституційного порядку та «силове захоплення» конституційного органу держави. Через загрозу внутрішній безпеці Навроцький скликав на 31 жовтня термінові консультації за участю парламентських сил, щоб стабілізувати ситуацію й відновити конституційний порядок.
Туск відповів, що відновлення верховенства права є обов'язком уряду. За його словами, ніхто в Польщі, зокрема й президент, не має права ставити під загрозу інтереси держави та громадян. Міністр юстиції Вальдемар Журек назвав поведінку президента під час нічного візиту неприпустимою.
Посол США в Польщі Том Роуз назвав події навколо Трибуналу надзвичайно серйозними й безпрецедентним протистоянням щодо використання урядом державної влади. Він закликав сторони утриматися від дій, які можуть призвести до насильства, і наголосив, що США не втручаються у внутрішні справи Польщі.
Конфлікт навколо Конституційного трибуналу триває з 2015 року, коли між попередньою парламентською більшістю та новою владою виникла суперечка через призначення суддів. Після приходу до влади уряду Туска у 2023 році почалася підготовка змін, які мали реформувати судову систему.
Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що міноборони Польщі заперечило інформацію про зупинення допомоги Україні. Анонімне джерело в українському уряді стверджувало, що пакет зупинили через рішення Львівської облради про УПА.
