Без даху, але не знищений: чому українці не можуть отримати компенсацію за розбите житло

Державна програма «єВідновлення» вже допомогла сотням тисяч українських родин відремонтувати пошкоджене житло або отримати компенсацію за зруйновані оселі. Однак у прифронтових громадах люди нерідко опиняються в пастці: їхні будинки непридатні для проживання, але за правилами програми не вважаються знищеними. У результаті власники не можуть отримати ані гроші на ремонт, ані житловий сертифікат на нову оселю.

Джерело. Про те, чому виникають такі проблеми, йдеться в матеріалі РБК-Україна.

За даними голови профільного комітету Верховної Ради Олени Шуляк, станом на 10 жовтня 2026 року компенсації за програмою отримали 273 169 родин на загальну суму 160,9 млрд грн. З них понад 159 тисяч родин отримали 15,5 млрд грн на ремонт пошкодженого житла, а понад 109 тисяч – житлові сертифікати за знищені оселі на 137,2 млрд грн.

Але можливість скористатися програмою є рівною не для всіх.

У прифронтових громадах комісії часто не можуть виїхати на місце й оглянути пошкоджене житло.

«Ціна таких обстежень досить висока, бо йдеться про життя членів комісій, які мусять виїжджати на обʼєкти, часто під обстрілами», – пояснює Олена Шуляк.

Наскільки сильно безпекова ситуація впливає на роботу програми, видно на прикладі Ізюмського району Харківщини. За даними районної військової адміністрації на 16 жовтня, у Балаклійській громаді комісії опрацювали 94% звернень щодо пошкодженого житла – 5450 заяв, в Ізюмі – 91%, або 5501 заяву.

У прифронтовій Борівській громаді заяви на компенсацію за пошкоджене майно взагалі не приймають. Через статус території як зони активних бойових дій виплати на ремонт там призупинені законом.

Аналогічна ситуація склалася в Краматорську після зміни статусу громади на зону активних бойових дій в серпні 2026 року.

Для небезпечних територій передбачене дистанційне обстеження за допомогою дронів або супутникових знімків. Але й цей механізм не завжди допомагає.

Наприклад, Державне космічне агентство повідомило, що остання супутникова зйомка Борівської громади проводилася ще 24 вересня 2025 року. Вона вже не відображає наслідків нових російських ударів.

Чому зруйнований будинок не визнають знищеним

Інша проблема – критерії, за якими комісії визначають, чи є житло пошкодженим, чи вже знищеним. Від цього безпосередньо залежить вид компенсації.

За чинною методикою пошкодження поділяють на три категорії:

До 40% – несучі конструкції залишаються цілими, передбачений поточний ремонт із виплатою до 200 тис. грн.

41–80% – потрібен капітальний ремонт або підсилення конструкцій. Максимальна компенсація – 350 тис. грн для квартир і 500 тис. грн для приватних будинків.

81–100% – житло визнають знищеним. Власник може отримати житловий сертифікат або компенсацію на будівництво нової оселі.

Проблема в тому, що сам факт непридатності будинку для проживання не означає, що його віднесуть до останньої категорії.

Старша юристка «Мережі правового розвитку» Ярослава Сулімова пояснює, що у правилах програми немає бальної системи оцінки окремих частин будинку. Комісія орієнтується на чек-ліст робіт і стан несучих конструкцій. Тому висновок про необхідність капітального ремонту визначає спосіб відновлення будинку, але сам собою не підтверджує, що в ньому безпечно жити.

Юристка благодійного фонду «Схід SOS» Аліна Білен наводить показовий приклад: навіть відсутність покрівлі не означає, що будинок автоматично визнають знищеним. Якщо фундамент і стіни зберегли міцність, а будівлю можна відновити капітальним ремонтом, її можуть віднести до категорії пошкодженого житла.

Для людей у зоні активних бойових дій це означає, що вони не отримають жодної з передбачених форм компенсації.

«У зоні активних бойових дій людина не зможе отримати компенсацію за пошкоджене майно, тільки за знищене», – зауважує Аліна Білен.

Тобто якщо будинок визнають пошкодженим, але не знищеним, власник не матиме права на житловий сертифікат. А виплати на ремонт у таких громадах призупинені.

Крім того, спірна категорія може позбавити людину можливості скористатися місцевими програмами підтримки – або змусити оскаржувати висновок комісії.

Коли немає документів на власний будинок

Ще одна перешкода виникає у власників нерухомості, яку зареєстрували до 2013 року. Тоді дані про право власності могли залишитися лише в паперових архівах Бюро технічної інвентаризації (БТІ), а не в Державному реєстрі речових прав.

Якщо архів знищений або залишився на окупованій території, підтвердити право власності стає складно. Людям доводиться збирати непрямі докази: старі договори, технічну документацію, рішення місцевої влади про виділення земельної ділянки та інші документи. Іноді єдиним виходом стає суд.

Для розв'язання цієї проблеми у Верховній Раді розглядають законопроєкт №11440, який пройшов перше читання в грудні 2024 року. Він має дозволити реєстраторам і нотаріусам вносити дані до Державного реєстру речових прав на підставі паперових документів без підтвердження БТІ, якщо доступ до архівів втрачений або їх знищено.

«Плануємо також створити перелік тих БТІ, чиї архіви недоступні чи знищені, щоб це працювало системно, а не в ручному режимі», – повідомила Олена Шуляк.

Бекграунд. Нагадаємо, раніше тогочасний прем’єр Денис Шмигаль розповів, як буде нараховуватися компенсація за зруйноване житло. Розмір компенсації буде розраховуватися комісією за спеціальною формулою.