кремль хоче скористатися ослабленням Трампа після виборів у США, щоб добитися для себе нових поступок — Bloomberg
росія планує скористатися можливим ослабленням позицій президента США Дональда Трампа після проміжних виборів до Конгресу, щоб добитися подальшого послаблення американських санкцій. У кремлі хочуть переконати Вашингтон, що США та росія можуть відновлювати економічну співпрацю, навіть якщо війна проти України триватиме.
Джерело. Про це пише Bloomberg із посиланням на співрозмовника, близького до кремля.
За даними видання, домовленість про постачання російського дизеля до США стала для москви можливістю просувати нові поступки. росія може спробувати розширити співпрацю з американцями на інші сфери, не пов’язуючи її із завершенням війни.
Раніше спецпосланці Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер намагалися переконати путіна погодитися на переговори, пропонуючи перспективи майбутніх бізнес-проєктів після укладення мирної угоди. Зокрема, за даними The Wall Street Journal, під час поїздок до Києва та москви у вересні вони просували план відновити постачання російського газу до Європи через американського посередника.
Президент України Володимир Зеленський вважає, що москва навмисно затягувала переговорний процес до американських виборів, очікуючи на зміну політичної ситуації у США.
«росія затягувала всі переговорні процеси з нами якомога довше, аж до виборів, без жодних серйозних результатів у плані деескалації, щоб побачити, що буде далі і з ким вести переговори наступного разу. І щоб запобігти новим санкціям США», – сказав Зеленський журналістам 27 жовтня.
Проміжні вибори до Конгресу США можуть послабити позиції республіканців, якщо вони втратять контроль над однією або обома палатами. Однак це навряд чи зробить Трампа прихильнішим до України та Європи, пише Bloomberg.
Водночас президент США може втратити частину політичних важелів впливу, за допомогою яких намагався схилити Зеленського до угоди. У кремлі, за словами джерел видання, вже не вірять, що Трамп зможе змусити Україну прийняти російські умови.
Це може підштовхнути путіна продовжувати війну, посилювати тиск на українську енергетичну інфраструктуру напередодні зими та намагатися послабити підтримку України з боку Європи.
Попри економічний тиск санкцій, удари українських дронів по нафтопереробних заводах, складах і дата-центрах, кремль не скорочує військових витрат.
За оцінкою Bloomberg, після того як саміт путіна і Трампа на Алясці в серпні 2025 року не приніс домовленостей, росія збільшила військові витрати на 2026 рік майже на $60 млрд – приблизно до $200 млрд.
У проєкті бюджету на 2027 рік закладено таку саму суму. За даними Reuters, росія планує витратити на оборону 17,1 трлн рублів – на 27% більше від початкового плану на цей рік. Це рекордний показник від початку повномасштабного вторгнення.
У жовтні російська армія втратила понад 54 тисячі військових убитими й пораненими – це, за даними Bloomberg, перевищило темпи щомісячного набору нових військових. Водночас лінія фронту суттєво не змінюється.
Наступним випробуванням для переговорного процесу має стати зустріч представників України, Росії та США в Абу-Дабі, запланована на 10–11 листопада. За словами Віткоффа, сторони мають обговорити післявоєнні гарантії безпеки, деескалацію, гуманітарні питання та подальші кроки до миру.
Однак путін не демонструє готовності відмовитися від вимог щодо українських територій.
Тим часом Зеленський просить США прискорити постачання ракет-перехоплювачів Patriot для захисту української енергетики від російських ударів.
Як повідомлялося, минулого тижня Вашингтон схвалив продаж Україні 500 ракет PAC-3 MSE на $2,1 млрд, який фінансуватимуть союзники. Проте президент України висловив занепокоєння, що постачання можуть розпочатися лише за кілька років.
