Купити гідну старість: що пропонує пенсійна реформа від Кабміну

19 травня прем’єр-міністр Володимир Гройсман представив у Верховній Раді проект розробленої Кабміном пенсійної реформи. Представляючи проект, голова уряду підкреслив, що його уже оформлено у проект закону, який згодом буде обговорено на засіданні Національної ради реформ, а згодом – і в сесійній залі Верховної Ради. Денис Хомченков, юрист ЮК «Тарасов та партнери», спеціально для Mind проаналізував основні нововведення та їхні наслідки.

Україна взяла на себе зобов'язання перед Міжнародним валютним фондом прийняти комплексну пенсійну реформу, вступ у силу якої очікується з 1 січня 2018 року. Одна з основних цілей, на яку спрямована ця реформа, – скорочення дефіциту Пенсійного фонду, який після зниження майже вдвічі процентної ставки єдиного соціального внеску до 22% сягнув понад 140 млрд грн.

Також причиною нововведень, за словами ініціаторів реформи, є те, що система нарахування пенсій на сьогодні є складною, а диференціація виплат практично знищена. Тому планується введення єдиної формули розрахунку пенсій виходячи з мінімальної зарплати.

Крім того, планується введення особистих накопичувальних рахунків для майбутніх пенсіонерів, яким на 1 липня 2017 року не виповнилося 35 років, що дасть їм можливість накопичити надбавку до майбутньої пенсії. Солідарна система буде «першим рівнем» – своєрідною соціальною «подушкою безпеки» для гарантованого забезпечення мінімальної пенсії. А «верхній рівень» забезпечуватимуть недержавні пенсійні фонди.

Планується впровадження уніфікації розрахунку виплат, однакового для всіх (зараз пенсії розраховують за більш ніж 20 законами), а роботодавців планується зобов'язати вносити додаткові кошти на особисті рахунки колишніх одержувачів спеціальних пенсій. Це громадяни, які працюють на особливо важких і шкідливих роботах, інші пільговики, а також державні службовці, судді, прокурори та інші, хто отримує вищі пенсії, ніж звичайні працівники.

Наміри – найдобріші. Але що може вийти насправді?

Особисті накопичувальні пенсійні рахунки, на які роботодавець перераховуватиме відсотки від зарплати співробітників. Після досягнення пенсійного віку накопичена сума громадянину виплачуватиметься або рівними частками, або відразу цілком і сповна. Але... Якщо співробітник отримуватиме заробітну плату на рівні мінімальної (з відповідними відрахуваннями), то, наприклад, через 25 років у нього на накопичувальному рахунку вийде сума, менше за 90 000 грн. При вищій зарплаті, наприклад на рівні 10 000 грн (за умови, що він буде стабільно її отримувати протягом всієї трудової діяльності, що триватиме ті самі 25 років) – трохи понад 200 000 грн, що в перерахунку на щомісячну доплату до мінімальної пенсії дасть близько 2000 грн (при розбивці виплат на 10 років).

Ті ж, хто вже зараз досяг 35-річного віку, під накопичувальну систему просто не потрапляють, і, виходячи з реформи в її нинішньому вигляді, можуть поки що розраховувати тільки на солідарну складову.

Пенсійний вік, що дозволяє людині вийти на пенсію. У зв'язку з різким збільшенням страхового стажу, що дозволяє людині вийти на пенсію, з 15 до 25 років з 2018 року, і щорічним збільшенням його на рік, реальний вік виходу на пенсію складатиме 65 років. Знову таки, йдеться про підтверджений страховий стаж (тобто якщо людина працювала весь цей час офіційно).

Наприклад, якщо громадянину в 2019 році виповнюється 60 років, при цьому офіційно він працював лише 15 років, пенсію він отримає тільки в 65 років. Якщо ж страховий стаж у нього буде менше 15 років, у 65 років така людина отримає соціальну допомогу замість пенсії.

Нововведенням також є те, що при нестачі необхідного стажу можна буде або допрацьовувати, або «придбати» цей стаж (один рік обійдеться в 16 896 грн, а «купити» можна до п'яти років, що обійдеться в 84 480 грн). При відсутності грошей і стажу вихід один – соціальна допомога, що значно менша за пенсію, тобто тисячі людей втратять пенсію і будуть переведені на ще більш копійчану соціальну допомогу.

Фактично результати цієї реформи можна буде побачити мінімум через 25 років. Саме тоді перше покоління тих, кому були відкриті накопичувальні рахунки, теоретично зможе скористатися коштами на них. За повної відсутності гарантій, що інфляція або економічні катаклізми не перетворять ці накопичення на прості папірці.