Лобізм по-європейськи: чому він йде на користь державам і громадянам

В Україні термін «лобізм» чи «лобіювання» часто сприймається у негативному контексті. Українці звикли до того, що лобіювати свої інтереси перед ключовими структурами, які приймають остаточні рішення щодо певних процесів у нашій державі, по-справжньому можуть лише ті, хто «наближений» до цих структур, такі собі «протеже». Хоча з інтеграцією України до Європи підхід до розуміння суті лобізму змінюється.

У Європі лобізм носить позитивний характер і має за мету покращення стандартів життя всього суспільства. Це відбувається через донесення проблем та інформації про практичне застосування законодавства структурам, які відповідальні за прийняття і виконання цього законодавства. 

Так, у Європейському союзі давно існують налагоджені механізми лобіювання – співробітництва між громадянським суспільством і законодавчими структурами Європейського союзу. На офіційному рівні там створений «реєстр прозорості Європейської комісії», де будь-яка організація Європи може внести свої дані, щоб отримувати повідомлення про відкриття того чи іншого питання майбутнього законодавства ЄС. Далі, ця організація може заповнити відповідну форму на сайті Комісії та за її допомогою донести свою позицію з приводу проекту законодавчого акту структурам ЄС. 

Таким чином, всупереч поширеній думці про закритість і бюрократичність Єврокомісії, ця інституція є настільки відкритою, що консультується з громадськістю щодо правових актів, які вона приймає. Вона дозволяє стейкхолдерам (тим, кого зачіпають дані правові акти) не тільки реагувати постфактум, але й брати участь в правотворчості, тобто впливати на ті чи інші правові норми ще в процесі їх творення. І це все відбувається прозоро та інклюзивно, шляхом чітко прописаного механізму за участі всього європейського суспільства.

Приміром, у Брюсселі такі форми щодо питань, які можуть стосуватися України, заповнює організація «Промоут Юкрейн» (Promote Ukraine). Так, у 2015 році ця НУО взяла участь у консультаціях щодо так званої Blue Card Directive (про умови в’їзду і резиденції громадян третіх держав з метою працевлаштування високоосвічених кадрів), а наразі є відкритими консультації на тему законодавства ЄС щодо легальної міграції громадян третіх країн.

Завдяки прямим відносинам з громадянським суспільством Євросоюз підвищує стандарти в різних сферах своєї діяльності й таким чином покращує якість життя громадян Європи.

Навіть більше, оскільки ЄС хоче взаєморозуміння зі своїми партнерами – третіми державами, він пропонує їм імплементувати схожі механізми співробітництва з громадянським суспільством.

Одним з інструментів такої імплементації є міжнародна торгівля. ЄС проти заниження стандартів умов праці та навколишнього середовища заради залучення інвестицій як у себе, так і в інших країнах. Керівною ідеєю тут є як досягнення в галузі прав людини, так і розуміння того, що ми живемо на одній планеті, де природні катастрофи не закінчуються на кордонах тієї чи іншої держави. 

Тому певний механізм лобіювання громадянами третіх держав питань, які впливають на їхній міжнародний бізнес і на сферу роботи громадських організацій (умови праці, навколишнього середовища, благополуччя тварин тощо), створений в рамках торговельних угод ЄС з різними країнами – Кореєю, Канадою, Україною, країнами Латинської Америки та ін. Йдеться про розділи цих угод про сталий розвиток, де передбачене створення консультативних груп двох сторін кожної угоди – одна група в ЄС і одна – у відповідній державі-партнері. Таким чином створюються умови для громадянського суспільства, щоб поставити ті чи інші питання на порядок денний перемовин відповідного уряду з ЄС, а відтак і створити певний тиск на свій уряд. 

Такі групи почали створюватись з 2012 року. За цей час проведено 36 зустрічей таких груп з Єврокомісією.

В ЄС роль організатора та координатора зустрічей виконує Європейський економічний і соціальний комітет. Комітет впевнюється в тому, щоб всі учасники груп з боку ЄС вчасно отримали електронні листи, оновлену інформацію, а під час зустрічі організовує синхронний переклад, якщо цього вимагає ситуація.

Днями там відбулася перша спільна зустріч усіх представників усіх груп з боку ЄС. Представники громадянського суспільства та Єврокомісії говорили про те, що досягнуто на цей момент і що може бути зроблено краще.

Сандра Галліна, директор департаменту торгівлі ЄК, також повідомила, що ЄС повинен брати до уваги, що через нестачу ресурсів і розуміння цілей даного механізму лобіювання в третіх країнах, включаючи Україну, такі консультативні групи створюються і працюють не так злагоджено, як у самому Євросоюзі. На її переконання, держави повинні прислухатися до громадянського суспільства і включати громадські організації до складу консультативних груп, особливо ті, в яких є воля до такої участі. Тому ці організації повинні проявляти ініціативу і звертатись до відповідних органів держави Україна, наприклад Мінекономіки, з метою надання інформації щодо створення і діяльності консультативних груп. 

Це відкриє перед громадянським суспільством більше перспектив для просування питань, які необхідні для покращення якості життя у відповідних країнах.