Андріївська церква у Києві: скільки коштувало будівництво
Та чому з часу закладення храму до його освячення пройшло аж 23 роки
Mind продовжує публікувати історичні цікавинки під рубрикою «Екскурс». У серпні 2017-го виповнюється 250 років з часу освячення Андріївської церкви в Києві – найвідомішого вітчизняного «довгобуду» середини XVIII століття, спроектованого видатним архітектором Франческо Бартоломео Растреллі. Тільки-но уявіть собі, що з часу закладення храму в 1744 році до його освячення 19 серпня 1767 року (за старим стилем) пройшло довгих 23 роки!
Михайло Сажин. Церква св. Андрія Первозванного. Акварель 1840-х рр.
Чи можемо ми дізнатися, скільки коштувало зведення однієї з туристичних візитівок Києва? Повного комплексу архівних джерел, які б дозволили вивести точну цифру кошторису, не збереглося. Але ми можемо отримати певне уявлення про масштаби витрат, співставивши окремі відомі цифри з прибутково-витратними даними київського бюджету середини XVIII століття.
Власне, такий довгий час будівництва храму був пов’язаний з непростими геологічними особливостями місцини, обраної для його спорудження. Андріївський пагорб частково був насипним, що обумовило складний комплекс інженерно-геологічних робіт для підготовки ділянки під будівництво. Активні роботи зі зведення самої споруди були розпочаті 1749 року, коли будівельна контора винайняла 60 каменярів та 120 робітників (чоловіків та жінок) для піднесення до будівельного майданчика цегли, вапна, води та інших матеріалів. Так-так, Андріївську церкву будували не тільки чоловіки, а й жінки! Скільки вони отримували за свою роботу, невідомо. А ось вартість окремих будівельних матеріалів ми можемо обрахувати. Так, у 1750 році на будівельний майданчик Андріївської церкви доставили 2 000 000 одиниць цегли, яку випалювали на цегельних заводах на річці Либідь. Вартість 1000 цеглин на той час становила приблизно 60 копійок, отже 2 000 000 цеглин коштували 1200 рублів.
Виготовлення елементів внутрішнього оздоблення храму (більшості ікон та різьблених з дерева оздоб) відбувалося в Санкт-Петербурзі, а вже потім готові витвори мистецтва на підводах доставляли до Києва. Архівні джерела зберегли для нас певні цифри, що стосуються вартості дерев’яного різьблення в Андріївській церкві – грандіозного пурпурного іконостасу, проповідницької кафедри та надпрестольної сіні.
Іконостас Андріївської церкви
Загалом будівництво храму фінансувала петербурзька придворна «Канцелярія від будівель» (далі в тексті – «Канцелярія»), оскільки Андріївська церква зводилася як імператорський храм у Києві. У грудні 1752 року «Канцелярія», шляхом публікації оголошень у тодішній петербурзькій пресі, провела тендер на виготовлення різьблених елементів внутрішнього убранства Андріївської церкви серед майстрів-різьбярів. Переможцями своєрідного «конкурсу» виявилися п'ять майстрів (більшість – іноземці), що жили і працювали в столиці Російської імперії. Вони і отримали де-факто державне замовлення на виготовлення іконостасу, надпрестольної сіні та проповідницької кафедри (або окремих їх елементів). Так, Христофор Фрейдаг мав отримати за свою роботу 247 руб., Йоган Цунфорт – 212 руб., Йосип Домаш – 300 руб., Давід Устерс – 300 руб. та Андрій Карловський – 60 руб. Отже, загальна сума витрат на виготовлення дерев’яного різьблення в інтер’єрах Андріївської церкви становила близько 1120 руб.
На жаль, на сьогодні ми мусимо обмежитися лише двома цифрами: 1200 руб. – за цеглу, та 1120 руб. – за «дерево» в інтер’єрах храму (в сумі – 3320 руб.). Звісно, ці цифри й близько не характеризують сумарні витрати на будівництво храму апостола Андрія Первозванного у Києві. Багаторічні інженерні роботи на проблемному Андріївському пагорбі, заробітна платня будівничим, написання ікон для іконостасу, оздоблення та розписи куполів (було використано не менше 2300 «книжок листового золота»), художнє лиття картушів з чавуну для прикрашення фасадів, транспортна логістика – про шалену вартість вищеназваних робіт можемо лишень здогадуватися. Але навіть цифра у 3320 руб. має нас вразити, якщо спробувати задатися питанням: а яким, наприклад, був річний бюджет Києва у середині XVIII століття?
Інформацію про міські бюджети часів зведення Андріївської церкви ми можемо почерпнути з праць українського історика Нікандра Васильовича Молчановського (1858–1906). Проаналізувавши звітні відомості київського магістрату (органу міського самоуправління) середини XVIII століття, дослідник встановив, що річні прибутки Києва становили наступні суми: 1744 рік – 9411 руб., 1748-й – 6207 руб., 1754-й – 7571 руб. Головною статтею прибуткової частини бюджету традиційно була монопольна торгівля вином та горілкою у магістратських шинках: 1744 рік – 6617 руб., 1748-й – 4529 руб., 1754-й – 4789 руб. Друге місце міцно тримали податки з торгівлі на Подолі у формі так званого «весового сбора» («с мер и весов хлебных, кои магистрат своим коштом строит и содержит»): 1744 рік – 524 руб., 1754-й – 373 руб. Значну частину прибутків формували тогочасні «маршрутки» – пароми, що ходили через Дніпро (мостів через ріку тоді ще не існувало). Збори «с паромов магистратских, что на Днепре» були наступними: 1744 рік – 286 руб., 1752–1754 роки – 403 руб.
«Церква в Києві, снігові замети на землі». 1852 рік
Якщо ми порівняємо вищенаведені суми з витратами на окремі роботи зі зведення Андріївської церкви, стає зрозумілим, що її будівництво могло легко «поглинути» декілька річних бюджетів Києва. Для невеличкого провінційного міста, яким Київ був у середині XVIII століття, зведення шедевру архітектора Растреллі на Андріївському пагорбі було безпрецедентною подією. І хоча фінансування цього будівництва відбувалося з імперського центру, з часом саме київський магістрат поклав на свої плечі важчий тягар фінансового утримання споруди. Але це вже зовсім інша історія…
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
