Як діяти в разі нереєстрації чи блокування податкової накладної

Як діяти в разі нереєстрації чи блокування податкової накладної

Податкові застереження, що дозволять захистити права покупця

Этот материал также доступен на русском языке
Як діяти в разі нереєстрації чи блокування податкової накладної
Фото: Shutterstock

Українським підприємцям усе частіше доводиться стикатися із ситуацією, коли постачання відбулося, але через певні причини постачальник не реєструє податкову накладну. За таких обставин покупець несе збитки, оскільки не може скористатися правом на податковий кредит. Особливо ця проблема стала актуальною після запровадження з 1 липня 2017 року електронної системи зупинення реєстрації податкових накладних. Юристи пропонують три способи захисту права на податковий кредит сумлінного покупця в таких випадках.

Стягнення збитків

Чи можна вважати збитками невизнаний податковий кредит? Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України до збитків належать: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням майна, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також неотримані доходи. Керуючись цією нормою, втрату права на податковий кредит, здається, можна віднести до збитків.

Однак не все так просто. Практика Вищого господарського суду України (ВГСУ) з цього питання досить неоднозначна. Наприклад, постановою ВГСУ від 27.11.2013 у справі №926/634/13 було підтримано позицію щодо правомірності стягнення збитків із «несумлінного» підрядника, який не зареєстрував виписану податкову накладну. Сума збитків дорівнювала сумі податкового кредиту, який було «знято» під час перевірки з покупця.

А ось протилежна позиція. Вона висвітлена у постановах ВГСУ від 10.01.2017 (справа №908/1982/16) та від 28.02.2017 (справа №906/759/16).

ВГСУ, зокрема стверджує, що:

  • стягуючи збитки, покупець має довести їхній зв'язок із протиправними діями постачальника, а також обґрунтувати розмір цих збитків. У даних справах покупці, на думку ВГСУ,  не змогли обґрунтувати розмір збитків, заподіяний нереєстрацією податкових накладних постачальниками, та довести їхній зв'язок з протиправними діями постачальників;
  • стягнення збитків  – це неналежний спосіб захисту. Права покупця в разі нездійснення постачальником реєстрації податкових накладних підлягають захисту шляхом подання скарги на постачальника  в порядку, передбаченому п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. У цьому випадку податковим органом здійснюється перевірка дотримання вимог податкового законодавства постачальником та вживаються заходи щодо усунення виявленого порушення.

Штраф

Одним із способів захисту податкового кредиту є передбачення  у договорі податкового застереження про сплату штрафу за порушення обов’язку зареєструвати податкову накладну в розмірі податкового кредиту (20% суми поставки за конкретною податковою накладною).

У цьому випадку не потрібно буде доводити розмір збитків, їхній зв'язок із допущеними порушеннями – право на неустойку виникає незалежно від наявності в кредитора збитків (ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України). Важливо буде довести лише сам факт порушення, що, у принципі, зробити нескладно.

На жаль, судова практика стосовно правомірності застосування цього договірного податкового застереження відсутня. Однак, враховуючи наведену вище практику ВГСУ щодо належного способу захисту справ у справах про стягнення збитків, заподіяних нереєстрацією податкової накладної постачальником, не виключаємо проблем із застосуванням такого застереження на практиці.

Господарський суд може відмовити у задоволенні позову покупця про стягнення штрафу із постачальника з посиланням на те, що застосування штрафу, як і стягнення збитків, не є належним способом захисту прав покупця. Належним способом захисту прав покупця на податковий кредит є лише звернення покупця до податкового органу зі скаргою на постачальника.

Крім того, постачальник може звернутися із зустрічним позовом до покупця про визнання податкового застереження в договорі недійсним.

Притримання оплати  20% вартості товару/послуги після реєстрації податкової накладної

У договорі передбачається умова про те, що 20% вартості товару або послуги оплачується покупцем після реєстрації постачальником податкової накладної.

За такої системи покупець практично не ризикує. Грошові кошти у сумі, що відповідає розміру його податкового кредиту, залишаються в розпорядженні покупця і не перераховуються постачальнику до моменту реєстрації податкової накладної. Для захисту своїх прав покупцю до суду звертатися не потрібно.

Звичайно, і дане застереження не є абсолютно захищеним від вищевказаної практики ВГСУ щодо звернення покупця до податкового органу із скаргою на постачальника як єдиного належного способу захисту прав покупця у подібних спорах. 

Разом з тим даний ризик є значно нижчим навіть від ризику, який існує щодо податкового застереження про сплату штрафу.

По-перше, таке завуальоване податкове застереження, з юридичної точки зору, виглядає як звичайна договірна умова про відстрочення платежу. Це значно знижує ризики незастосування чи визнання недійсним цього застереження із застосуванням вказаної вище негативної практики ВГСУ.

По-друге, як уже зазначалося, застосування цього застереження не вимагає звернення покупця до суду. Це автоматично знижує ризики, пов’язані із застосування наведеної  вище негативної практики ВГСУ.

Замість висновку

У контексті запровадження з 1 липня 2017 року електронної системи зупинення реєстрації податкових накладних та суттєвого зростання відсотку незареєстрованих податкових накладних, рекомендуємо покупцям товарів/послуг-платникам ПДВ застосовувати податкові застереження. Якщо позиція в переговорах достатньо сильна, краще застосовувати притримання оплати 20% вартості товару/послуги до реєстрації податкової накладної постачальником. Якщо ні, тоді можна буде вдовольнитися і передбаченими у договорі 20% штрафу за нереєстрацію податкової накладної постачальником.

Співавтор матеріалу – Олег Гаврик, юрист ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та партнери»

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті