Топ-5 новацій для вирішення податкових спорів у суді

На даний час ведеться активна робота щодо реформування судової системи. Потреба в цьому пов’язана, перш за все, зі змінами, що були внесенні минулого року до розділу «Правосуддя» Конституції України, а також з необхідністю формування правової бази для роботи нового Верховного Суду. Одним із ключових етапів реформи є прийняття нових редакцій процесуальних кодексів (законопроект президента України № 6232). Цей документ було прийнято Верховною Радою у першому читанні наприкінці червня. Отже, по завершенні парламентських канікул депутати мають повернутися до його розгляду.

Пропонуємо вашій увазі п'ять найяскравіших новел проекту Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України в контексті вирішення податкових спорів.

Новела 1: «електронний суд»

Планується поступовий перехід до так званого «електронного суду», філософія якого передбачає:

• Подання процесуальних документів, включно з позовною заявою, в електронній формі (підписаних цифровим електронним підписом).
• Направлення судом учасникам процесу процесуальних документів в електронній формі.
• Перехід до електронної форми матеріалів справи, пересилання матеріалів справи між судами різних інстанцій в електронній формі.

Для втілення цієї системи в життя на першому етапі запроваджується:

• Обов’язок адвокатів, суб’єктів владних повноважень, державних та комунальних підприємств зареєструвати свої офіційні електронні адреси в єдиній інформаційній системі судової влади. Для інших учасників реєстрація є добровільною. Після реєстрації офіційної електронної адреси всі документи із суду направляються учаснику на цю електронну адресу. Паперову копію процесуального документа теж можна отримати, але лише за окремою заявою.
• 20% знижка для сплати судового збору при поданні процесуальних документів у електронній формі. У податкових спорах на великі суми така економія може бути суттєвою і дійсно ефективно стимулювати учасників процесу до застосування електронної форми документів.

Новела 2: акцент на підготовче провадження

Ні для кого не секрет, що на сьогодні підготовче провадження є свого роду профанацією. Судді, як правило, у його процесі не проводять жодних суттєвих заходів щодо підготовки до судового процесу. Попередні судові засідання призначаються досить рідко. Як наслідок, реальна робота у справі починається вже на етапі судового розгляду справи, який, у свою чергу, затягується, а тому не є ефективним.

Законопроект пропонує докорінно змінити ситуацію, виходячи з принципу: «ґрунтовна підготовка – запорука успіху».

Усі головні процесуальні дії мають проводитися саме на стадії підготовчого провадження. Зокрема, передбачається, що на цій стадії виконуються наступні дії:

• Обов’язково проводиться підготовче судове засідання (винятком є справи, що розглядається у порядку спрощеного провадження).
• Розглядаються заяви і клопотання сторін, у тому числі призначаються експертизи, викликаються свідки чи вимагаються докази. Суд не розглядає на етапі розгляду справи по суті заяви і клопотання сторін, що без поважних причин не були заявлені у підготовчому провадженні.
• Сторони уточнюють позов. Зміни предмету, підстави позову, а також навіть збільшення і зменшення розміру позовних вимог на етапі розгляду справи по суті не допускається.
• Вирішуються заявлені відводи.
• Здійснюється обмін процесуальними документами між сторонами.

Таким чином, на етапі підготовчого провадження виконуватиметься основний масив процесульних дій. На етапі розгляду справи по суті суду залишається заслухати короткі пояснення сторін, дослідити докази, провести судові дебати та ухвалити рішення.

Новела 3: новий підхід до визначення строків розгляду справ

Автори законопроекту пропонують новий підхід до визначення строків розгляду справи. Строки стануть тривалішими, ніж зараз, але й більш контрольованими щодо дотримання.

Загальний строк для розгляду справи у суді першої інстанції становитиме 90 днів проти сьогоднішнього одного місяця. Враховуючи підвищене значення підготовчого провадження «по-новому», 60 з цих 90 днів відводитиметься на підготовче провадження і 30 днів – на розгляд справи по суті.

Загальний термін розгляду справи у судах апеляційної та касаційної інстанцій становитиме 60 днів при оскарженні рішень і 30 днів при оскарженні ухвал. Нагадуємо, що наразі термін розгляду справ судами апеляційної та касаційної інстанцій становить один місяць і не залежить від виду оскаржуваного судового рішення.

Сподіваємося, що поширеної на сьогодні ситуації, за якої суд «заходить» у письмове провадження  і не вирішує справу місяцями, вже не буде.

Новела 4: запобігання зловживанню процесуальними правами

Законопроектом передбачено заходи боротьби зі зловживанням процесуальними правами. У якості подібного зловживання може, наприклад, розглядатися затягування чи перешкоджання розгляду справи; подання «позовів-клонів» та штучне об’єднання позовних вимог з метою потрапляння справи до «потрібного» суду та/чи судді.

Перший і головний наслідок виявлення факту зловживання процесуальними правами – відмова в задоволенні відповідного клопотання чи заяви. Додатковими негативними наслідками може бути: покладення судових витрат незалежно від результатів розгляду справи; дисциплінарна відповідальність адвокатів та службових осіб суб’єктів владних повноважень; застосування заходів процесуального примусу, наприклад, штрафу.

Законопроектом передбачено і певні превентивні заходи, направлені проти зловживання процесуальними правами. Так, наприклад, з метою запобігання поданню «позовів-клонів» передбачено нову вимогу до тексту позовної заяви: письмове підтвердження позивача про неподання ним аналогічних  позовів.

Новела 5: повне відшкодування витрат на професійну правничу допомогу

Передбачається повне відшкодування витрат на правничу допомогу за рахунок сторони, яка програла податковий спір.

Законодавчо визначений граничний розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу скасовується. Замість нього запроваджується критерій «співрозмірності». Тобто, стягуючи витрати на правничу допомогу, суд може обмежити їхній розмір, якщо ці витрати не є співрозмірними з ціною позову, складністю справи, обсягом наданих правничих послуг та іншими критеріями.